Володимир Зеленський і Джорджа Мелоні / Фото: ОП
За словами Вікторії Вдовиченко, зміна політичної кон’юнктури стала чинником змін у фінансовій сфері. На ринок облігацій вплинуло не лише здобута Дональдом Трампом перемога на президентських виборах, але й вибори до Палати представників і Сенату, а також ситуація у Верховному суді.
«Чутливість грошей» відображає динаміку процесів, що пов’язані з початком активної фази перемовин, принаймні така «думка ринку». Тут не так важливі деталі можливих угод, ринки відреагували на сам факт того, що ця динаміка буде прискорюватися».
Читайте також: Біткойн досяг нового максимуму після перемоги Трампа — ЗМІ
Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. За його словами, політики домовилися підтримувати тісний діалог та розвивати співпрацю між країнами. На думку Вікторії Вдовиченко, це важливий сигнал, що доводить наявність контакту української влади з республіканською гілкою в США.
Програмна директорка зауважує, що у своїй передвиборчій кампанії Дональд Трамп робив численні заяви про свої майбутні дії на посаді президента, зокрема, стосувалися вони й завершення російсько-української війни в короткі терміни. Тим не менш, практична сторона цих питань залишається невизначеною.
За ухвалення пакетів допомоги від США відповідає законодавча гілка влади, тобто Конгрес. Формування його складу ще триває, але перевагу Палаті представників та Сенаті здобувають республіканці. На думку Вікторії Вдовиченко, так чи інакше, Конгрес впливатиме на рішення майбутнього президента США та в окремих питаннях може їх врівноважувати.
За словами програмної директорки, радники Трампа висували щонайменше п’ять ініціатив стосовно зовнішньої політики, серед якої й питання Європи та України.
«Вони були дуже різними та поляризованими. Від варіанту, щоб лінія розмежування ставала розподільником територій між Україною та Росією, до того, щоб запросити Україну до НАТО.
Отож варіація планів, як Дональд Трамп буде поводитися в зовнішній політиці, дуже велика».
Як розповідає Вікторія Вдовиченко, також триває дискусія, хто від Європи може стати головним комунікатором з Трампом, зокрема й щодо питань України. Сьомого листопада в Будапешті відбувається саміт Європейської політичної спільноти, участь у якому бере й Володимир Зеленський.
«Віктор Орбан недарма вибрав для саміту саме цей день. Якщо раніше європейські партнери заявляли, що не хочуть їхати до нього в Угорщину, то в нинішньому контексті ця позиція змінилася. Орбан просуває ідею припинення військової допомоги Україні, й вона дебатуватиметься на цьому саміті. Це буде непроста зустріч для Володимира Зеленського, також зважаючи на розвал керівної коаліції в Німеччині.
Тим не менш, є ще одна європейська лідерка — прем’єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні, з якою в Трампа доволі цікаві й позитивні відносини. В Італії непроста політична ситуація, але Мелоні має чітку проукраїнську позицію, й це може допомогти в побудові взаємин з майбутнім президентом США».
Дональд Трамп здобув упевнену перемогу на президентських виборах у США, хоча підрахунок голосів ще триває, а офіційні результати будуть оголошені пізніше. Інавгурація Трампа та його віцепрезидента Джей Ді Венса відбудеться 20 січня 2025 року.
Паралельно відбулися вибори до Конгресу: повністю оновиться Палата представників та 34 зі 100 членів Сенату. Остаточні результати ще теж не відомі, проте більшість в обох палатах з незначною перевагою матимуть республіканці.
Дональда Трампа вже привітали з перемогою на виборах лідери багатьох держав. Зробив це і Володимир Зеленський.
Оцінка перспектив українсько-американської співпраці різниться. Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв називає перемогу Трампа не кращим чи гіршим, а більш ризиковим для нас сценарієм. На його думку, українська сторона може використати інтереси й амбіції Трампа собі на користь.
В той же час, Артур Колдомасов стверджує, що механізм допомоги Україні за Трампа ускладниться, а пошук «хороших республіканців» порівнює з пошуком «хороших русскіх».