Чому Трамп може бути зацікавлений у перемозі України — пояснення експерта

Трамп і допомога Україні: до яких аргументів апелювати

Олександр Краєв вважає, що  Дональд Трамп-переможець президентських виборів не є кращим чи гіршим сценарієм, ніж було б обрання Гарріс, але є більш ризиковим.

«Трамп — як ставка «all in», з ним ми можемо й перемогти, адже він казав про готовність дати Україні все необхідне, якщо Росія відмовиться йти на перемовини. Разом із тим, він говорив, що Україна — це корупційна яма, з якою взагалі не треба мати справи, та яка не належить до національних інтересів США».

За словами Олександра Краєва, в українському експертному середовищі є розуміння, яка стратегія роботи з Трампом була б найбільш ефективною. В той же час, на думку експерта, наші політики й дипломати радше висловлюють «упевнений спокій» щодо майбутніх взаємин, але не будують конкретних планів.

Тим не менш, Олександр Краєв говорить, що, судячи з опублікованих заяв та листів Офісу президента, українська сторона знайшла підхід у комунікації з Дональдом Трампом.

«По-перше, Трамп сам дає підказки: під час одного з виступів він заявив, що спілкується лише з тими людьми, яким він подобається. Якщо згадати листа, який Трампу нібито надіслав Зеленський, там помітна ця бізнесова компліментарність.

По-друге, політика для Трампа — це завжди про імідж, створення образу потужного, впевненого лідера, й Україна може це йому дати. Підтримка України та перемога над Росією зробила б йому славу сильного лідера.

По-третє, величезний інтерес Трампа — це прибутки, адже бекграунд бізнесмена впливає і на політичне мислення Трампа. В цьому контексті нашим союзником є оборонно-промисловий комплекс США. Не дарма керівники великих компаній, таких як General Motors, публічно казали, що озброєння України — це контракт сторіччя, який у перспективі може принести трильйонні прибутки».

Як пояснює Олександр Краєв, хоча Україна не має на це власних коштів, ці гроші залишаються всередині США. Вони спрямовуються на створення робочих місць, налагодження нової інфраструктури, стають реінвестиціями в американське виробництво.

Трамп неодноразово говорив про те, що закінчить війну в Україні за 24 години, щодо чого тепер іронізують у соціальних мережах. На думку Олександра Краєва, відлік цієї доби варто починати в червні-липні 2025 року. За його словами, Трамп навряд візьметься за зовнішню політику раніше літа, оскільки він має багато роботи з командою, Конгресом, внутрішньополітичними реформами.

Чи можуть Трампа засудити

За словами Олександра Краєва, до офіційного оголошення виборів у США має відбутися ще велика кількість кроків. Нова каденція Дональда Трампа розпочнеться після інавгурації 20 січня 2025 року, й лише тоді він отримає президентський імунітет. Тим не менш, експерт стверджує, що зрушення в кримінальних справах проти Трампа до того часу є дуже малоймовірними.

«У справах проти Трампа його адвокати апелюють до так званої теорії унітарної виконавчої влади. Відповідно до неї будь-який акт президента на посаді є легітимним, якщо йому не оголосили імпічмент. В листопаді минулого року Верховний суд сказав, що це юридично нікчемний аргумент, проте вже в квітні визнав, що президент має певний імунітет щодо частини дій, вчинених на посаді, а тому всі справи призупинені».

Крім того, Олександр Краєв зауважує, що наразі всі судді Верховного суду є консерваторами. Трьох з них призначив сам Трамп під час своєї першої каденції. Експерт каже, що, таким чином, суддівська гілка США теж має міцний зв’язок з майбутнім президентом, що впливає на їх неупередженість.

Чи стане Конгрес повністю республіканським

За словами експерта, ситуація з виборами до обох палат Конгресу залишається невизначеною, хоча в Сенаті й Палаті представників наразі переважають республіканці. Олександр Краєв зауважує, що для ухвалення законопроєкту Сенатом достатньо 51 голосу, тоді як для винесення його на голосування потрібно 60. Це означає, що республіканцям таки доведеться шукати певні компроміси та демократів, які погодяться з ними домовлятися. Що стосується Палати представників, там республіканці, в разі перемоги, теж матимуть незначну перевагу — близько десяти осіб, каже експерт.

«Минулого разу навіть перевага в 30 голосів не дала республіканцям можливості ухвалювати одноосібні рішення. Їм доводилося домовлятися з демократами, тож зараз ситуація для них буде ще складнішою».

Олександр Краєв стверджує, що в демократів залишається потужна опозиційна роль, та можливість вимагати серйозні поступки в деяких питаннях.

Трамп і його команда

Віцепрезидентом Дональда Трампа став Джей Ді Венс, який раніше висловлювався проти допомоги Україні. Тим не менш, як пояснює Олександр Краєв, повноваження віцепрезидента в США фактично визначаються лише традицією, за якою він займається тими питаннями, які доручить президент. У конституції йдеться про те, що віцепрезидент є активним та дієвим секретарем і помічником глави держави.

«З досвіду адміністрації Обами ми звикли, що віцепрезидент займається зовнішньою політикою, адже тоді ця діяльність покладалась на Байдена. Проте ніде про таке не йдеться.

Венс став віцепрезидентом Трампа, щоб згуртувати навколо нього найбільш радикальну частину республіканської партії, отримати підтримку євангелістів, провінції. Це натякає на те, що ключове завдання Венса — ідеологічне. Також серед аналітиків виникає ідея, що його можуть готувати як потенційного наступника Трампа».

За словами експерта, команда Трампа залишається несформованою та непевною. Частина його колег з попередньої каденції перебувають в ув’язненні чи дають свідчення, тож майбутнє адміністрації президента наразі є вкрай незрозумілим.

Останні місці президентства Байдена

До 20 січня посаду президента США продовжує посідати Джо Байден. Олександр Краєв каже, що зараз у нього «розв’язані руки», адже демократка Камала Гарріс не стане його наступницею.

«Відповідно до законодавства, традиції, політичного середовища, в якому зростав Байден як федеральний політик, він зараз може активно діяти. Обама в останні тижні своїх каденцій ухвалював дуже багато рішень. Тому зараз саме час Байдену набратись сміливості й теж зробити низку кроків, зокрема щодо України».