Колаж: glavcom.ua
Компанії Disney і Sony отримали 13,5 млн фунтів стерлінгів у вигляді платежів від російського спільного підприємства після повномасштабного вторгнення в Україну, попри призупинення діяльності в країні-агресорці.
Варто розібратись за який період ці доходи компанії отримали. Перший транш був у березні 2022 року, але при цьому ці доходи могли бути акумульовані на російському ринку ще до повномасштабного вторгнення. Щодо доходів в грудні 2023 року, то вони навряд чи були згенеровані до великої війни. Ймовірно, це були прибутки, які компанія отримувала в процесі призупинення своєї діяльності й виходу з російського ринку. Це пояснила Агія Загребельська, директорка з питань партнерств та співробітництва Ради економічної безпеки в етері Громадського радіо.
За її словами, досі частина західних компаній зі Сполучених Штатів, з Європейського Союзу, з Японії, з Великобританії присутні на російському ринку і продовжують діяльність. На це впливає декілька факторів:
Читайте також: 2,7 млрд доларів інвестували у російські компанії з іноземними учасниками за час вторгнення — YouControl
Найбільш відомий присутності — це виробник шоколаду Mondelēz International, каже експертка. Попри весь тиск, громадські акції протесту, позицію уряду США й адміністрації Байдена, компанія досі там. Навіть торік був коментар топменеджменту про те, що інвесторам все одно, чи вони вийшли з російського ринку, чи ні. Фахівчиня зазначає, що це неправда. Інвесторам не байдуже. Коли Mondelēz International внесли в перелік «Міжнародних спонсорів війни» у 2023 році, то за два тижні акції цієї компанії впали майже на 5 мільярдів доларів.
Coca-cola досі працює на російському ринку. Вони не продали свій актив. Начебто вони припинили випускати товар під власним брендом, але роблять якийсь ребрендинг, зауважує фахівчиня.
Агія Загребельська зазначає, що на російському ринку залишається компанія Nestlé, виробники батончиків Mars, Snickers, Milka, окремі напої. Вони захищають свою позицію тим, що це начебто про продовольчу безпеку. Але «ведмедик Барні» — це не про продовольчу безпеку, а про доступ до певного рівня більш високоякісних продуктів, додає вона.
За її словами, найбільша нафтогазова компанія у світ Schlumberger, яка виробляє нафтогазове обладнання, теж залишається в Росії попри тиск з боку громадськості та американських політиків. Багато фармацевтичних компаній досі не вийшли з РФ. Є окремі європейські компанії, які виробляють спеціальне обладнання для металообробки. Наприклад, Danieli. Також це стосується і банків: Raiffeisen Bank, OTP Bank, Unicredit, і ще кількох іноземних фінансових установ.
Читайте також: Росія посилила тиск на компанії, що йдуть з її ринку — Reuters
Агія Загребельська розповідає, що є пропозиції встановити спеціальний податок для таких компаній на доходи з російського ринку в спеціальний український фонд, який закуповував би зброю чи займався відновленням. Також можна встановити спеціальний режим роботи таких компаній на цивілізованих ринках. Наприклад, вони не змогли б брати участь в тендерах, не мали б доступу до державної допомоги, до різноманітних субсидій тощо.
Вона додає, що варто розкривати інформацію про присутність на російському ринку. Багато компаній, які досі сплачують податки до російського бюджету, живуть за російськими правилами, беруть активну участь в мобілізації й в підтримці мобілізованих працівників, є публічними. Їхніми акціями торгують на фондових ринках. Якби в їхній звітності розкривалась інформація про співпрацю з РФ, то кількість інвесторів зменшувалась би.
На думку директорки з питань партнерств та співробітництва Ради економічної безпеки, бойкот такого бізнесу є ефективним. Це працює, не дивлячись на те, що український ринок є меншим за обсягом споживання, ніж російський. За кожним звітним періодом компанії роблять висновки, публікуються окремі цифри.
«Коли у компанії продажі в Росії будуть залишатися на тому ж самому рівні, а в Україні суттєво падати, то це буде яскравим показником ціннісної позиції компанії. Це впливатиме на позиції інвесторів, і окремих представників публічного сектору, засобів масової інформації, організаторів різноманітних заходів, в яких бере участь такий бізнес. Це зайвий раз буде демонструвати таку не ціннісну позицію компанії», — каже Агія Загребельська.
Читайте також: Німецькі компанії допомагають росіянам виробляти «шахеди» — «Слідство.Інфо»
Нагадаємо, конфісковані в Росії підприємства роздають прокремлівським бізнесменам. Володимир Путін створює з прихильників війни з Україною нову «еліту». Про це повідомляло Міністерство оборони Великобританії.
З моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія взяла під державний контроль близько 180 компаній на суму близько 11,5 млрд доларів.
При цьому пріоритет надається компаніям, що належать іноземцям, включаючи компанії, що належать росіянам, які живуть за кордоном. З високим ступенем ймовірності це пов’язано із прагненням держави скоротити зовнішні (особливо західні) зв’язки у російській економіці.
За даними британської розвідки, російська держава перерозподіляє активи прокремлівським бізнесменам, які підтримують війну проти України. Ця деприватизація, ймовірно, пов’язана із закликом президента Росії Володимира Путіна у своєму зверненні до росіян у лютому 2024 року створити нову націоналістичну еліту, створену війною проти України.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі