Єва Якубовська: Усі чекають на офіційно підписаний закон. Бо пост Кулеби — це зовсім те, на що я б орієнтувалася. Це важка історія. Наприклад, українські професори, які вже 20 років перебувають за кордоном і принципово залишалися з українським громадянством. Вони ще призовного віку, наприклад. Вони дуже багато роблять для будування суб’єктності України в університетах. Це важливо. Це впливає на те, як формується думка. З іншого боку, всі розуміють ситуацію на фронті. Ми розуміємо, що людей не вистачає. Один із наших членів, наприклад, поїхав воювати з Німеччини.
Читайте також: Рада ухвалила закон про надання українцям адміністративних послуг, зокрема за кордоном
Єва Якубовська: На жаль, Україна вийшла з фокуса. Раніше до нас приходило багато запитів від медіа. Зараз вони відреагували на закон про мобілізацію. Шукають чоловіків, які не хочуть мобілізуватися. Їм це вдається. Це показує ситуацію зі специфічного кута. Одне з медіа, наприклад, написало, що обмеження консульських послуг — це диктаторський режим.
Про ситуацію на фронті німці, на жаль, говорять мало. І медіа, і суспільство втомилося від війни. Вони мало переживають, що війна прийде до них. А дарма. Увагу забирають такі події, як вибори до Європарламенту, УЄФА. Про Україну все менше і менше розповідають. Це почалося з підриву Каховської ГЕС. Це можна назвати відправною точкою. Тоді майже ніхто з медіа про це не написав. Навіть громадські організації дуже обережно підтримували. Тоді ми робили акцію у воді, щоб привернути увагу медіа. Бо просто говорити — вже не діє.
Приблизно перший рік повномасштабного вторгнення РФ витрачала 1 млн євро в день на пропаганду в ЄС. Їхня пропаганда працює на різних рівнях.
Слухайте також: Крепка як обценьки: українка балотується до місцевої ради в Ірландії
Єва Якубовська: Якщо я не помиляюся, біженці з України отримують 600-700 євро у місяць. Але щоб отримувати ці гроші, людина має з’являтися в джоб-центри регулярно. Якщо людина не приходить, допомогу вона втрачає. Тобто людина постійно має перебувати у Німеччині. Джоб-центр — це аналог наших центрів зайнятості. Там українцям намагаються знайти роботу.
Обов’язково люди мають ходити на мовні курси. Це зазвичай з понеділка по п’ятницю з 8 до 12. Потім складають тести. А потім вже їм пропонують роботу. Досить велика проблема у підтверджені кваліфікації. Наприклад, лікарів. Все ще не продумали алгоритми як це робити. Всім пропонують однакову роботу. Лікарям доводиться працювати в секторі обслуги.
Кожну соціальну допомогу потрібно дуже довго вибивати. Потрібно доводити, що допомога дійсно потрібна.
Читайте також: Вишлінський: Чим довше біженці залишаються в країнах Європи, тим менша ймовірність їхнього повернення
Нагадаємо, у Німеччині станом на кінець березня 2024 року було зареєстровано 256 тисяч чоловіків призовного віку з українськими паспортами, які в’їхали в країну після 24 лютого 2022 року.
Раніше міністр юстиції ФРН Марко Бушман заявляв, що в разі завершення терміну дії чинного українського паспорта та неможливості отримати новий Німеччина надаватиме таким людям тимчасовий документ, який дозволяє подорожувати Європою.
Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що українці із посвідкою на проживання та роботою зможуть залишатися у Німеччині. Про це він сказав під час виступу на заході групи газет RND, повідомляє DW.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі