Фото: Getty Images
Проєкт «ко-хати» виник як реакція на житлову кризу в Україні. Проєкт був нагороджений бронзовою медаллю премії за інноваційний підхід до надання притулку для внутрішньопереміщених осіб в Україні.
Анна Пашинська вважає, що житло — це базова потреба людини. Йдеться не лише про створення гідних умов для проживання українців, а й про виживання. У країні склалась трагічна ситуація. Люди не евакуюються з фронтових територій, тому що їм немає куди йти. Вони знають історії тих, хто виїжджає і спить на матрацах десь у тимчасових пунктах. Пройшло три роки, але це триває і дотепер.
Зараз ситуація, на думку експертки, стала ще гіршою. З першою хвилею евакуації була зібраність, люди допомагали одне одному, була невідомість. Наразі точно зрозуміло, що це надовго. Точно зрозуміло, якщо люди опиняються на матрацах в школах один раз в центральній Україні, потім на Заході, то потім вони повертаються назад. Хтось їде додому на фронтові території під обстріли, а багато людей повертаються в окупацію. Це великий програш держави й небезпечна ситуація.
Анна Пашинська розповідає, що історія з житлом залежить від персональної мотивації громад. Вони наразі працюють у Шипинках, Вінницькій області з меркинею, яка має емпатію. У неї в сім’ї також була своя трагедія, тому вони роблять все для того, щоб проєкт вдався.
«У Шипинках, невеличкому селі, є класний аграрний бізнес. Їм потрібні люди на роботу. Туди з’їжджаються на роботу, вони дуже чекають внутрішньопереміщених осіб і готові надавати їм житло та роботу», — розповіла співзасновниця «ко-хати».
Водночас, за словами гості, є муніципалітети, мери, департаменти, які не бачать своїх прямих обов’язків в тому, щоб надавати житло ВПО. У них немає програм, немає фінансування, тому немає мотивації.
На думку Анни Пашинської, громадський сектор мотивний робити зміни місією, громади – правилами, а бізнес — прибутком. Експертка вважає, що має розвиватись ринок орендного соціального житла. Наразі держава обрала стратегічно неправильний напрямок через те, що орієнтується на приватне житло.
Анна Пашинська каже, що на сьогодні вони закінчили 7 будівель, які мають спроможність поселити 1500 людей. Вона зазначає, що до 2022 року лише по всій країні соціального житла було на таку ж кількість.
На другому тижні повномасштабного вторгнення вони почали працювати над відновленням будівлі на 175 людей. Згодом з волонтерської ініціативи, вони переросли у професійний проєкт, каже гостя. Вони працюють над створенням повноцінного житла, проводять реконструкцію будівель, ініціюють зміни до законодавства.
Читайте також: Чому ВПО повертаються жити в окупації
Нагадаємо, з 1 березня цього року стали чинними нові правила надання та подовження виплатсоціальної допомоги внутрішньо переміщеним.
До березня допомогу отримували приблизно 2,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Станом на серпень цього року 600 тисячам ВПО автоматично перепризначили виплати, а ще 200 тисяч проходили перевірку. Про це в етері Громадського радіо повідомив нардеп Михайло Цимбалюк.
До цього, у липні 2023 року, уряд затвердив новий порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Відповідно, ВПО отримуватимуть виплати не більше ніж 12 місяців. Зміни були спрямовані на зменшення видатків держави. Як зазначено у постанові № 709 на сайті КМУ, суттєво змінилися умови отримання виплат, впроваджуються певні критерії до отримувачів. З 1 серпня 2023 року виплату допомоги автоматично продовжили тим, хто її отримує, за виключенням тих, хто перебуває за кордоном понад 30 днів, відбуває покарання в місцях позбавлення волі або був засуджений за певними статтями ККУ, повернувся до покинутого місця проживання.
Торік в Україні рівень безробіття серед ВПО сягнув близько 51%. Про це в етері Громадського радіо повідомила експертка у сфері ринку праці Тетяна Пашкіна.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі