Олена Брайченко каже, що не любить говорити про певні святкові страви як про «обов’язкові» чи «не обов’язкові». Вона наголошує, що різноманітні народні традиції та ритуали існують не лише в минулому, а й продовжують жити та видозмінюватися сьогодні.
«Одним з обов’язкових елементів є певна ритуальна страва, яка для вас асоціюється з цим святом, яка, відповідно до уявлень, поширених в Україні, є зв’язком між живими та неживими. Адже це і є функція обрядових страв».
Читайте також: Топ-5 новорічних локацій Києва: найкращі місця для святкового настрою
Дослідниця каже, що коли ми говоримо про обрядові страви, то йдеться не так про саму їжу та її смак, як про певний ритуал. Один з прикладів — розтирання маку в макітрі, а не в кавомолці.
«Відчувається, що для приготування страви ви використовуєте не ті інструменти, якими послуговуєтеся щодня. Це невеличкий ритуал, і наш мозок це добре запам’ятовує, особливо, якщо ви залучаєте кількох членів родини».
Олена Брайченко радить зосереджуватися не так на кількості чи виборі страв, як на цій ритуальності. Наприклад, це може бути скатертина чи посуд, які використовують лише на Різдво.
Читайте також: Різдвяний піст: як замінити тваринні білки без шкоди для здоров’я
За словами дослідниці, в Україні основною стравою на Різдво переважно є кутя. Вона також буває різною, говорить Олена Брайченко. Страва може виготовлятися із зерен пшениці, ячменю, рису, але практично ніколи — з гречки або гороху. В останні роки трапляються й нові версії куті, наприклад з кіноа.
Олена Брайченко говорить, що кутя має бути солодкою. В Україні з давніх часів збирають мед, і довгий час усе солодке асоціювалося передусім з ним. Адже цукор на нашій території з’явився та став доступним лише в ХІХ столітті. Одним з основних складників куті є мак, також вона може містити різні додатки, наприклад, горіхи чи родзинки.
«Як у нас є суперечки, чи має бути в борщі квасоля, так само є й суперечки щодо куті. Передусім — має вона бути рідкою чи густою. В окремих родинах врять обмолочені зернівки пшениці, а потім додають мед із додатками та трохи узвару чи води. Це має вигляд, як дуже густа каша. Але в інших родинах чи регіонах рідини додають багато, і виходить радше рідка юшка, в якій є пшениця».
Читайте також: Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку
За словами засновниці проєкту «Їжакультура», два інші канонічні складники різдвяного столу — це узвар і хліб. Хліб теж різниться, залежно від регіону та родини. Хтось просто купує паляницю, хтось пече її сам. На Поділлі є так званий струцень, на Закарпатті — карачун, десь — просто різдвяний калач, розповідає Олена Брайченко.
Дослідниця зазначає, що попри тривале перебування під радянським тиском в Україні збереглося багато святкових гастрономічних елементів. Олена Брайченко говорить, що коли ми зараз намагаємося віднайти більше втрачених традицій, не варто забувати, що вони завжди різнилися в різних областях України. Скажімо, так званий «борщ з вушками» притаманний певним регіонам Львівщини, але не Наддніпрянщині.
Про особливості мандаринів, їхній імпорт в Україну та вирощування в нашій країні в етері Громадського радіо розповів біолог і автор YouTube-каналу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко.
Він зазначив, що звичай їсти більше мандаринів у період новорічних свят є доволі логічним. Річ у тім, що основна частина врожаю мандаринів у світі достигає саме в цей час. Їх з’являється значно більше у наших магазинах, а також ці фрукти стають дещо дешевшими, порівняно з іншими періодами року. Сплеск активної купівлі мандаринів у цей період року спостерігається й у таких країнах, як США, Китай.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі