Алла Лазарева: Насамперед варто сказати, що це стабільна позиція, яку Макрон висловлює впродовж останніх 2 місяців. Ця позиція відповідає потенціалу Франції. Це держава, яка має повний військовий цикл, ядерну зброю, яку використовує як силу стримування та яку пропонує використовувати як силу стримування для зміцнення європейського крила безпеки у межах НАТО. Це політика безпеки, яка відповідає загальному концептуальному баченню Макрона. Зараз відповідно до ситуації в Україні, він знову це поставив на порядок денний не тільки перед Францією, а й перед іншими членами НАТО та ЄС.
Алла Лазарева: Треба пам’ятати, що у французів професійна армія. І вона час від часу долучається до різних миротворчих операцій поза межами держави. Французькі військові, коли обирають професію, знають, що цілком може бути, що їм доведеться бути частиною миротворчого контингенту в іншій країні. Я спілкувалася з кількома військовими. Вони казали, що якщо треба буде воювати в Україні, вони поїдуть. Вони знають, що якщо зробили цей вибір, то за нього доведеться відповідати.
На рівні суспільства ставлення до війни в Україні не змінилося. Приблизно понад 60% вважає, що Україна має перемогти, а українців треба підтримувати. На рівні політичного класу ситуація трохи інша. Бо лідери крайніх лівих активно просувають закамуфльовані проросійські наративи. А лідер крайніх правих часто каже, що віддає шану героїчному українському народові. Але він дуже маніпулятивно популістичний у питаннях того, як саме треба підтримувати Україну.
Макрон не каже, що вже завтра відправлятиме війська. Він каже, що якщо така потреба виникне, то він готовий розглядати цю пропозицію і що інші теж мусять щодо цього замислитися. Три країни Балтії, Швеція, Фінляндія в унісон думають з Макроном. Польща теж загалом розуміє, що цілком можливо, що доведеться поставити це питання на порядок денний і вивчити можливість участі у наземних операціях в Україні.
Єлизавета Цареградська: Макрон говорив, що йдеться не про безпосередню участь на лінії фронту, а про забезпечення тилу та навчання.
Алла Лазарева: Так. Саме про це мова.
Алла Лазарева: Загалом є консенсус щодо того, що українці мають перемогти, і що їм треба допомагати. А от питання як саме треба допомагати — відрізняється від політичної сили до іншої. Якщо узагальнити, то помірковані сили, праві, ліві, центристи та зелені, підтримують ідею Макрона. Є, звичайно, демагогія щодо того, що українці не сідають за стіл перемовин і «через це триває війна». Це абсолютна маніпуляція, звісно. Проте такий меседж просувається також.
Найбільша проблема в тому, що багато людей відсторонилися від політики. Багато молоді, наприклад, не збирається голосувати. Багато хто живе своїм позаполітичним життям і не заглиблюється в тему міжнародної політики, як цього потребує час.
Читайте також: Зеленський планує обговорити з Макроном можливість відправлення французьких військ в Україну
Президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі в Парижі з європейськими лідерами допустив відправлення західних військ до України у майбутньому. Водночас він наголосив, що наразі немає консенсусу серед союзників з цього питання.
Після заяви Макрона Чехія, Польща та Швеція заявили, що не розглядають ідею відправлення своїх військових в Україну. Згодом про це ж заявили у Німеччині та США.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не планує відправляти війська в Україну. В ЄС заявили, що на європейському рівні серед держав-членів існує консенсус лише щодо надання Україні потрібної допомоги стільки, скільки буде потрібно.
Речник Путіна Пєсков заявив, що поява військових НАТО на території України призведе до прямого конфлікту Північноатлантичного альянсу з РФ.
Раніше президент Франції Емманюель Макрон сказав, що не змінив свою думку про введення західних військ в Україну, та вважає такий підхід правильним. За його словами, у разі прориву лінії фронту РФ і запиту України варто про це замислитись.
Своєю чергою міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Україна має право використовувати зброю, надану Лондоном, для ударів по цілях на території Росії, і що Київ має вирішувати, чи робити це.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі