facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як воєнний стан впливає на судову реформу в Україні

Інтерв'ю

Про проблеми, що виникають на шляху реалізації судової реформи, говоримо з юристом фундації DEJURE Антоном Зелінським.

Як воєнний стан впливає на судову реформу в Україні
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Про судову реформу

Антон Зелінський: Судова реформа триває вже майже 10 років. Її початком можна визначити 2016 рік, коли політична влада вирішила перезапустити Верховний суд. Конкурс був не дуже чесним. Була дуже велика кількість питань до того, як відбирали суддів. Головним результатом стало те, що майже всі старі судді, з вищих спеціалізованих судів, перейшли у Верховний суд. Тобто формально реформа відбулася, а реально — ні.

Так продовжувалося десь до 2021 року. А у 2021 році постало критичне питання подальшого реформування.

У суддів є два органи врядування. Перший — Вища кваліфікаційна комісія суддів. Фактично це комісія, яка відбирає суддів на вакантні посади. Другий орган — Вища рада правосуддя. Її основною функцією є звільнення недоброчесних суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. 

Попередні склади цих органів фактично не виконували свої функції. Вони підтримували судову мафію, і взагалі ніяких змін не було. А у 2023 році оновились склади й комісії, і ради. Тому наразі в нас є вікно можливостей, у тому числі через воєнний стан, для перезавантаження судової системи. Хоча не все так легко, як би мало бути.

Зараз триває процес кваліфікаційного оцінювання суддів. Тобто всі старі судді мають пройти цей процес, так звану переатестацію. Цю переатестацію проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Потім рекомендації щодо тих суддів, яких комісія рекомендує звільнити, переглядає Вища рада правосуддя. Вона ухвалює фінальне рішення. Але в судді є право оскаржити це рішення. Тоді вже в справу вступає Верховний суд, який може скасувати звільнення.

Тому, щоб насправді звільнити суддю, рекомендацію на його звільнення має підтримати й ВККС, і ВРП, і Верховний суд. А в нас виходить так, що кожного разу одна з цих ланок не працює, і більшість недоброчесних суддів залишаються на своїх посадах.


Читайте також: «Люди — фактор, завдяки якому нам вдалося витримати» — як реформується Україна під час війни?


Про роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Антон Зелінський: Робота комісії значним чином не змінилась після того, як її очільник залишив посаду. Комісія працює в чотирьох колегіях, приблизно по чотири члени. Саме ці колегії, в основному, ухвалюють рішення.

Уже якщо суддя отримав від громадськості висновок про його недоброчесність, то тільки в тому випадку він проходить на пленарне засідання. Уже там комісія в повному складі розглядає подальшу долю судді. 

Якщо якісь зміни й відбулися, то на гірше. Тому що статистика показала, що останнім часом громадськість, тобто Громадська рада доброчесності, й комісія розходяться в оцінці доброчесності судді. Приблизно два місяці тому збіг їхніх думок складав 50%. Зараз вже 36%. Але чи можемо ми це пов’язувати з відсутністю очільника — сказати важко.

Про роботу Вищої ради правосуддя

Антон Зелінський: Зараз ми маємо 16 з 20 членів ВРП. Також варто враховувати, що голова Верховного суду, Станіслав Кравченко, входить до Вищої ради за посадою. Також, зокрема, не призначені дві людини за квотою президента. Щодо однієї позиції конкурс відбувся майже рік тому, і залишилися три кандидати. Але, з тих чи інших причин, президент не бажає цю людину затверджувати як члена ВРП. Щодо ще однієї вакантної посади конкурс має тільки розпочатись. 

З цього можемо зробити висновок, що Офісу президента і президенту самому не дуже цікаво впливати на Вищу раду правосуддя. Та й загалом по всіх органах суддівського врядування ми бачимо відсутність як такого впливу — що у ВККС, що у ВРП. Видається, що вони враховують думку тільки тих суддів, які голосували за їхні призначення. Адже багато членів що ВРП, що ВККС були призначені з’їздом суддів.

Воєнний стан напряму не впливає на діяльність Вищої ради правосуддя жодним чином. Але впливає опосередковано. Адже ми розуміємо, що є певне вікно можливостей. Зараз Україна залежна від міжнародної допомоги як з боку ЄС, так і з боку США. І все-таки позиція міжнародних партнерів трохи тисне на владу, яка натякає судовим органам, що потрібно впроваджувати далі судову реформу й ухвалювати адекватні рішення.

Ці рішення мають стосуватися й звільнення одіозних суддів. Наприклад, наразі не звільнений Павло Вовк з ОАСК. Тобто певним чином воєнний стан впливає. Тому що всі розуміють: якщо Україна не рухатиметься вперед, то є шанс не отримати 50 мільярдів євро від ЄС. Також під загрозою може бути вступ в Європейський Союз. Тому судові органи публічно намагаються виглядати більш-менш гарно. Для них думка громадськості, загалом громадського суспільства небайдужа.


Читайте також: Вища рада правосуддя обрала нового голову: хто такий Григорій Усик


Про судову мафію

Антон Зелінський: Спочатку судова реформа була скоріше формальною. Суддів набрали, і зі всього їхнього складу, 200 людей, третина, не мали зауважень від громадськості щодо майна, статків тощо. Але більшістю була стара еліта, судова мафія.

Зокрема згадаємо приклад Ольги Ступак, яка свої основні кар’єрні здобутки здобула за часів Януковича. У 36 років вона вже була призначена суддею Вищого спеціалізованого суду. Такий різкий кар’єрний зліт без певної опіки — неможливий. Також до неї дуже багато питань стосовно майна. Вона подавала неправдиві свідчення, які потім були підтверджені в кримінальній справі. Це свідчення щодо того, яким чином вона набула майно, як вона його продавала, де вона жила, з ким спілкувалася. Тобто на кожному етапі зафіксовано, що суддя збрехала. Але кримінальну справу закрили через дуже одіозне рішення Конституційного суду про визнання статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення такою, що не відповідає Конституції. Це були події 2020 року. 

Попередній склад Вищої ради правосуддя розглядав цю справу, він послухав суддю, повірив їй на слово, жодних документів до уваги не брав, матеріали кримінальної справи проігнорував. Врешті у ВРП сказали, що жодної дисциплінарної відповідальності у судді ні за незаконне збагачення, ні за неодноразову брехню на співбесідах бути не може. Тоді подали відповідний позов вже до Верховного суду на суддю Романа Маселка, який зараз є членом Вищої ради правосуддя, представником громадянського суспільства. 

Нещодавно було рішення Верховного суду, у якому він відмовився скасовувати рішення старої Вищої ради правосуддя щодо Ступак і сказав, що ніякої проблеми в цьому немає. Але все-таки семеро суддів великої палати Верховного суду написали окрему думку, де не погоджуються з цим рішенням. 

Тобто бачимо, що з тієї чи іншої сторони останньою ланкою є нереформований Верховний суд.


Читайте також: Суд переніс розгляд справи щодо поновлення на посаді судді Львова


Довідка

Судова реформа охоплює зміни в законодавстві, інституційні зміни та зміни в кадровій політиці з метою поліпшення судової системи країни.

Початок реформи припадає на період після подій Революції Гідності. Основна мета її полягає в тому, щоб привести судову систему України до вимог європейських стандартів та забезпечити захист прав і свобод громадян, а також їхніх законних інтересів. Це має бути досягнуто через своєчасне, ефективне та справедливе вирішення правових спорів на засадах верховенства права.


Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

У Японії не вистачає «українського голосу»: авторка книжки про Україну японською мовою

У Японії не вистачає «українського голосу»: авторка книжки про Україну японською мовою

8 год тому
Кримські татари 50 років боролися, щоб повернутися до Криму, тепер відбувається повторна депортація — Барієв

Кримські татари 50 років боролися, щоб повернутися до Криму, тепер відбувається повторна депортація — Барієв

10 год тому
Щоб не як з Glovo: юрист пояснив принципи бронювання працівників від мобілізації

Щоб не як з Glovo: юрист пояснив принципи бронювання працівників від мобілізації

Не чекайте, доки постукається ТЦК — експертка Lobby X про рекрутинг в армію

Не чекайте, доки постукається ТЦК — експертка Lobby X про рекрутинг в армію