Анастасія Багаліка
За 5,5 років судді, які не чинять правосуддя, отримали від держави 225 млн грн зарплати — журналістка-розслідувачка
Як український бюджет утримує суддів, які фактично не працюють, а за документами залишаються працівниками судів, які вже мають бути ліквідованими? Розповідає Єлизавета Чип, журналістка-розслідувачка NGL.media.
Ведучі1
Гості1
Суть проблеми
Єлизавета Чип: Суди не ліквідовані, вони у стадії ліквідації. У цьому їхня родзинка, так скажемо. У 2016 році стартувала судова реформа, яка окрім іншого мала прибрати проміжну ланку між апеляційним і верховним судами. Тобто йшлося про те, щоб ліквідувати спеціалізовані суди: господарський, адміністративний, суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Їх мав замінити новостворений Верховний Суд. Натомість його попередник також мав бути ліквідований. Але пройшло вже понад 5,5 років. А суди досі не ліквідовані. Це означає, що вони не працюють. Але працівники та зокрема судді, які лишаються в їхньому штаті та не чинять правосуддя, отримують зарплатню.
- Наша редакція підрахувала, що за орієнтовними цифрами за 5,5 років держава витратила на утримання судів у стані ліквідації близько пів мільярда гривень. Половина цих грошей пішла на зарплатню суддям, які справи не розглядають.
Це не один суд і не один суддя. Таких суддів 43. Судів 4. На момент початку ліквідації судів, у 2017 році, їх було 111. Зараз залишилося 43. Весь цей час вони отримують зарплати. За нашими підрахунками, за 5,5 років судді, які не чинять правосуддя, отримали від держави 225 млн гривень зарплати.
Анастасія Багаліка: Така ситуація стосується лише суддів чи працівників судів також?
Єлизавета Чип: В судах ще є державні службовці, працівники апарату, обслуговування. Вони в штаті лишаються. Поки в штаті є судді, суди не можна ліквідувати. А ми, платники податків, продовжуємо платити їм зарплати.
Читайте також: Зараз у Верховному суді навряд чи щось принципово зміниться, хіба що братимуть менше хабарів — Жернаков про затримання голови ВС
Як розв’язати?
Єлизавета Чип: Проблема недоліквідованих судів виникла через брак політичної волі. Окрім того, існувала затягувальна ситуація з об’єктивних і суб’єктивних причин Вищої кваліфікаційної комісії судів і Вищої ради правосуддя. Комісія надає рекомендації про переведення суддів до інших судів або їхнє звільнення. А Рада правосуддя ухвалює рішення на основі цих рекомендацій.
- Проблему ліквідації судів і подальшу долю суддів може вирішити законопроєкт № 5456-д.
По-перше. У законопроєкті 5456-д прописаний процес переведення або звільнення суддів. Їм буде запропоновані місця в інших судах, які відповідають їхній кваліфікації. По-друге, ситуація з Верховним судом України. Буде визнано, що цей суд було не ліквідовано, а перейменовано. Відповідно, судді Верховного Суду України будуть переведені до Верховного Суду, який зараз існує.
Закон, який існує зараз, не регламентує цей процес. У новому законопроєкті все прописано чітко. Він має розв’язувати цю проблему.
- Якщо говорити про зарплату суддів, то станом на 2017 рік це було приблизно 70 тисяч грн на місяць. Зараз зарплата судді Верховного Суду — 250-300 тисяч грн на місяць.
Єлизавета Чип: У нашому розслідуванні йдеться про суддів Верховного Суду, які мають кабінети в будівлі ВС. Той суддя, з яким я спілкувалася, ходить на роботу. Він не забирає свою нараховану зарплату, бо вважає, що вона нарахована неправильно та незаконним органом. Вона просто накопичується на рахунку казначейства. По-перше, він каже, що Ліквідаційна комісія, яка зараз є розпорядником Верховного Суду України, призначена незаконно та немає законів і документів, які регламентують її створення та діяльність. По-друге, він вважає, що зарплата нарахована не вірно. Бо вона мала б бути така, як у суддів Верховного Суду.
У спеціалізованих суддів ситуація трохи відрізняється. Тому що ухвалювати рішення про їхнє переведення або звільнення мала Вища рада правосуддя, а надавати рекомендації цій раді мала Кваліфікаційна комісія суддів. Сталася така історія, що ця комісія не працювала в певний час. Це відобразилося на затягуванні процесу переведення та звільнення суддів.
Читайте також: Проблеми освіти, зарплат вчителів, НУШ: депутатка про можливі зміни законодавства
Нагадаємо, 9 серпня з’явилося повідомлення про те, що Уряд в обхід НАЗК вніс до Верховної Ради законопроєкти про зміни до антикорупційного законодавства.
Так, 7 серпня Кабмін схвалив два проєкти законів «Про внесення змін до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зареєстровані у парламенті під номерами №9586 та №9587).
Після цього Національне агентство із запобігання корупції звернулось до уряду та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із закликом не привласнювати собі роль законодавчої ініціативи при внесенні змін до антикорупційного законодавства.
У НАЗК наголосили, що розробником цих законопроєктів є Міністерство юстиції України, хоча це не є його компетенцією.
За законом, єдиним органом центральної виконавчої влади, на який покладено функцію забезпечення формування державної антикорупційної політики як невіддільної складової загальнодержавної політики, є саме НАЗК.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
