Getty Images
Гість — соціолог у Фінському центрі молодіжних досліджень, волонтер Товариства українців у Фінляндії Арсеній Свинаренко.
Арсеній Свинаренко: Громадяни Фінляндії активно беруть участь в політиці, виборах.
Ці вибори виняткові в тому, що попри не дуже великі розбіжності між кандидатами, війна спонукала людей прийти і проголосувати активніше, в порівнянні до попередніх виборів.
Серед тих, хто виграв перший тур, безумовно, Александр Стубб і Пекка Гаавісто — дуже сильні кандидати. Для них спільними є ліберальні цінності. Хоча Пекка Гаавісто підтримує ліві, соціал-демократичні позиції. А Александр Стубб, навпаки, більш правого толку кандидат.
Насправді президент Фінляндії не має якось так впливати на внутрішню політику Фінляндії. Це коло питань належить до уряду.
У питаннях зовнішньої політики розбіжностей між кандидатами дуже мало. Було питання: «Якщо Путін зателефонує вам, що ви будете робити, як президент?». Александр Стубб: «Я не буду відповідати, підіймати слухавку, бо немає чого говорити з Путіним, він знову далі продовжить говорити якусь там свою пропаганду». Гаавісто відповів, що ні, він відповість, бо як президента, це «його роль налагоджувати стосунки», якось працювати в цих зовнішніх політичних стосунках.
Він не конкретизував, що скаже, однак підтримка позиції України є дуже міцною у Фінляндії й у Гаавісто. То, я думаю, що меседж буде такий же, як попередній.
Арсеній Свинаренко: До речі, я як волонтер Товариства українців у Фінляндії багато разів бачив, як Пекка Гаавісто, коли був міністром закордонних справ Фінляндії, брав участь в наших акціях на підтримку України в Гельсінкі. Було приємно бачити його серед спікерів, бачити його серед інших учасників.
Олена Новікова: Ну, тобто, хто б не став президентом в результаті другого туру, Києву немає чого не покоїтися, я так розумію, правильно?
Арсеній Свинаренко: Так, однак все залежить від того, що ми будемо далі робити. Як ми оборонимо Україну, і що ми далі можемо робити в протидії корупції, розв’язанні внутрішніх питань України. І я думаю, якщо прогрес України в напрямку боротьби з корупцією, в напрямку реформ, якщо наші спільні зусилля в боротьбі проти російської навали, будуть і далі успішними, то безумовно, будь-який президент Фінляндії буде сильніше підтримувати Україну.
Слухайте також: Як у Фінляндії ставляться до закриття спільного з РФ кордону?
Арсеній Свинаренко: Стубб має дуже сильну позицію зараз, і, ймовірніше за все, він зможе отримати голоси. Зараз питання про півтора мільйона голосів, які якось поділяться між кандидатами.
І я думаю, що такі більш націоналістично орієнтовані виборці, які, наприклад, підтримують ідею, що «Фінляндія понад усе», і Стубб також говорить це. Тобто такі націоналістично налаштовані виборці, які раніше голосували за правого кандидата, вони проголосують за Стубба, і це дасть йому багато голосів.
А Пекка Гаавісто дуже багато підтримки отримав від великих міст, де є університети. У центральній, східній Фінляндії. Він отримав багато голосів, однак, я боюся, що йому буде дуже важко розширити свою географічну підтримку.
Однак, безумовно, саме зараз, з вчорашнього дня, почалися безпосередні дебати між кандидатами, коли вони можуть безпосередньо один одному ставити питання. Сьогодні вони відправилися у свої турне в різні регіони Фінляндії. Те, наскільки вони будуть успішними в цих дебатах, зіграє роль. І не буде якимось великим сюрпризом, якщо Гаавісто зможе все ж таки отримати потрібні голоси. Тобто боротьба продовжується.
Читайте також: Швидкого завершення війни в Україні не передбачається — міністр оборони Фінляндії
Нагадаємо, у Фінляндії 28 січня відбулися президентські вибори. Чинний президент Саулі Нііністьо уже завершує свою другу каденцію перебування на посаді. За крісло глави держави у цих виборах змагалися дев’ять кандидатів. Відомо, що суперником колишнього прем’єр-міністра Фінляндії Александера Стубба у другому турі стане колишній міністр закордонних справ Пекка Гаавісто.
Новий президент очолить зовнішню політику і політику безпеки країни після її вступу до НАТО. Раніше Фінляндія офіційно стала 31-им членом Організації Північноатлантичного договору. Політика позаблоковості країни змінилась після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Відомо, що Фінляндія готується взяти участь у післявоєнній відбудові України, Гельсінкі представлять першу частину плану щодо відновлення України до кінця року. Про це повідомив міністр зовнішньої торгівлі й розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі