Віктор Орбан і Сі Цзіньпін. Фото з відкритих джерел
Відомо, що Угорщина не погодилася із новими санкціями через те, що у списку є саме китайські компанії.
Олеся Яхно: У 13-му пакеті санкцій вперше йдеться про застосування санкцій проти китайських та індійських компаній, які безпосередньо перебувають у цих країнах. Мене здивувало, що останнім часом прослідковується логіка дій подвійної гібридності. Вона спостерігається як з боку Росії, так і з боку Угорщини.
За декілька днів до цього, Орбан заявив, що потрібно якомога швидше Європейському Союзу прийняти Сербію. Мовляв, якщо починати процес вступу України, а не Сербії, то Китай посилить свій вплив на останню. Тобто, Орбан хотів відтермінувати подальший рух України до ЄС через те, що сильно переймається загрозою з боку Китаю. Однак, коли йдеться про 13 пакет санкцій проти Росії, то Орбан почав навпаки захищати Китай. Президент Угорщини не проти самого пакету, а саме санкцій проти Китаю. Це сталось з різницею у кілька днів.
Чому я кажу про цю подвійну гібридність? Країна може змінювати свою позицію у будь-який момент для того, щоб дотримуватися основної лінії – блокувати подальший рух України в ЄС, діяти в інтересах Росії. Останнім часом схожим чином робить РФ. Путін каже, що для них кращим президентом був би Байден, бо він більш прогнозований. Водночас всі знають, який насправді варіант є бажаний для Росії.
Віктор Орбан у будь-яких питаннях займатиме позицію відмінну від Європейського Союзу. Це може стосуватись українського руху до ЄС, запровадження санкцій чи більш активних дій проти Росії.
Читайте також: Чому Орбан уникає особистої зустрічі з Зеленським?
Олеся Яхно: Думаю, що тут не йдеться про політику. Орбан це використовує ситуативно. В одному випадку, йому вигідно виступити, нібито, проти Китаю, щоб ЄС відсунув або розтягнув у часі питання України. Мовляв, дивіться, у Сербії відбуваються заворушення, туди може зайти Китай. Чомусь він не каже, що треба прийняти Сербію, бо Росія підігріває там сепаратистські рухи. Він лякає тільки Китаєм.
Санкції проти китайських компаній зачіпають напряму інтереси Росії, бо будуть обмежувати санкційний обхід. Орбан діє не проти чи за Китай, а в інтересах Росії. РФ невигідно, щоб Україна рухалася до Європейського Союзу. Їй також невигідно, щоб ЄС запроваджував санкції проти третіх країн, зокрема і Китаю, які мають технології чи товари для військового виробництва.
Йдеться не про Угорщину, не про Китай, а більше про Росію. Просто Орбан це так формулює, прикриваючись Китаєм.
Читайте також: ЄС продовжив санкції проти РФ ще на пів року
Олеся Яхно: У питанні щодо санкцій Європейський Союз проявляє інколи диференційовану позицію. Тобто, навіть коли санкції застосовувалися проти енергетичної чи нафтогазової складової, то робилися виключення для окремих країн, які залежні саме від російських постачань. Це робилось з економічних міркувань, бо якщо якась країна не може швидко перелаштуватися, то тоді Європейський Союз має їй це компенсувати.
В цьому випадку йдеться більше про політичну аргументацію з боку Орбана. Я думаю, що тут можуть скоріше застосувати певні виключення, коли якась країна може не підтримати ці санкції, ніж загалом їх неведення. Врешті-решт, аргументи Орбана не є переконливими. На відміну від якихось економічних перепон. Тому, ЄС шукатиме диференційовані варіанти або вимагатиме від Орбана більше пояснень, чому він вирішив захищати ці компанії.
13 пакет санкцій більше стосується не безпосередньо самої Росії, а третіх країн. Оскільки обхід санкцій дозволяє РФ продовжувати військове виробництво. Я думаю, що Орбан не зможе заблокувати загальну позицію Європейського Союзу щодо цього.
Читайте також: Для них ця війна — шанс заробити — військовий про те, як Казахстан, Узбекистан та інші допомагають РФ обходити санкції
Нагадаємо, у грудні торік Будапешт наклав вето на окремий пакет економічної підтримки у розмірі 50 мільярдів євро, через що лідери блоку зберуться 1 лютого у Брюсселі, щоб або досягти компромісу з Угорщиною, або обійти її вето.
Як писало Громадське радіо, Угорщина також блокувала виділення останнього, 500-мільйонного траншу з Європейського фонду миру. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що його країна може розглянути можливість підтримки виділення коштів після зустрічі з українським колегою, запланованої на понеділок.
Раніше зовнішньополітичне відомство Європейського Союзу представило державам-членам пропозицію щодо реформування Фонду військової допомоги Україні, діяльність якого вже неодноразово обговорювалась урядами країн ЄС, проте не була узгоджена.
У Європарламенті зібрали підписи під петицією про позбавлення Угорщини права голосу.
Наприкінці січня цього року стало відомо, що Угорщина більше не заперечує проти створення фонду військової допомоги Україні у розмірі п’яти мільярдів євро, що відкриває шлях до угоди про модернізацію механізму, спрямованого на стабільне постачання зброї Києву. Будапешт заявив, що не стоятиме на заваді досягненню консенсусу на зустрічі послів Європейського Союзу, де, як стверджують поінформовані джерела, загальмувалася угода про великий пакет фінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі