Повернення української мови ще ніколи не йшло так швидко, але якою ціною — активіст

Реукраїнізація, тобто повернення до української мови, ще ніколи не йшла так швидко, як зараз. Але якщо усвідомити, якою це ціною відбувається, то стає дуже сумно. Таку думку в етері Громадського радіо висловив голова громадської організації «Незалежні» Святослав Літинський. Приводом для розмови стало те, що на квитках «Укрзалізниці» нарешті прибрали дубляж російською мовою.

«До української залізниці ми зверталися дуже багато разів щодо української мови. Зокрема, ще у 2016 році писали щодо того, що оголошення в поїзді повинні бути українською мовою, а не якимись іншими мовами. Наприклад, про техніку безпеки в поїзді, написи, таблички. УЗ посилалася на закон Ківалова-Колісниченка, який потім визнали неконституційним, і відповідала, що нічого не порушує. У 2016 році, в липні, звертався я до них щодо мови квитків. Вони посилалися на те, що в 1951 році Радянським Союзом було підписано угоду про міжнародне сполучення», — пригадав активіст.

Він також зазначив, що у 2018-2019 році активісти судилися з «Укрзалізницею» через те, що провідниця відмовлялася обслуговувати пасажира українською мовою. Тоді активісти виграли.

Святославу Літинському вдалося дотиснути, щоб мовою авіапереговорів у великих аеропортах України була виключно англійська. А в маленьких — дозволена англійська та українська (не російська).

«А щодо інших мовних справ, які все ще тривають — мова морських переговорів. Вона всюди у світі виключно англійська, а в Україні дозволена російська. Ми говоримо: „Чому російська? Давайте українську замість російської“», — зазначив експерт.


Читайте також: Як не дозволити росіянам провадити далі лінгвоцид української мови?


Що робити у випадку обслуговування російською мовою (в магазині, ресторані, лікарні, будь-де)

З 2019 року в Україні діє окремий орган, який займається захистом права українців отримувати інформацію українською мовою. Цей орган називається «Уповноважений з захисту державної мови».  Туди звернутися у випадках, коли людині відмовляють в обслуговуванні українською мовою. Чи надають на куплений товар інструкцію лише іноземними мовами. А також, коли продають товар з інтерфейсом, де немає української мови (зокрема, продають автомобіль без української системи керування).

Онлайн-форма, яка дозволяє написати звернення до уповноваженого із захисту державної мови.

Для цієї скарги потрібно, щоб було чітко зрозуміло, хто не надав інформацію: якась юридична особа чи фізична особа підприємець, розповів Святослав Літинський.

«І далі потрібні докази: найпростішим доказом буде включити телефон і сказати: „Я включив телефон, відмов мені ще раз, будь ласка, якщо ти такий впевнений своїй правоті. Я напишу на тебе скаргу“. У результаті уповноважений розглядає ці звернення і може оштрафувати», — поділився експерт.

Штрафи за порушення мовного законодавства накладають так: спочатку 3400 грн, потім 8500, потім — в геометричній прогресії.

Українська мова має значення. Які штрафи за невиконання мовного закону?

Читайте також: Мовний омбудсмен підтримує заборону російської мови у Києво-Могилянській академії


Додатково про мовне законодавство

Раніше Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповідав в етері Громадського радіо, що звернувся до компанії Warner Bros. з проханням створити українськомовну аудіодоріжку для програм телеканалів компанії, які транслюються в Україні.

Мовний закон набув чинності 16 липня 2019 року. У кожного власника інтернет-ресурсів було три роки для того, щоб забезпечити право громадян України мати доступ до стартової сторінки українською мовою. На жаль, не всі це змогли реалізувати у повній мірі, в умовах повномасштабного вторгнення в окремих куточках України ця робота була припинена, але ситуація поступово відновлюється, додав Тарас Кремінь.

Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» (неофіційно відомий як «закон Ківалова-Колесніченка») 3 липня 2012 року з численними порушеннями, які зафіксувала опозиція. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких тодішня влада застосувала силу. 28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним закон «Про засади державної мовної політики» — так званий «закон Ківалова-Колесніченка». Причина – порушення процедури ухвалення документа.


Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція


Повністю розмову слухайте в доданому файлі

Теги: