«Придністров’я» в агресії Росії проти України — це бек-офіс роспропаганди — журналістка
Провокація з вибухом на аеродромі в окупованому Придністров’ї. Кому це вигідно?
Гостя — журналістка, кореспондентка «Главкома», експертка проєкту StopFake Маріанна Присяжнюк.
Що відомо про техніку на аеродромі в Придністров’ї?
Маріанна Присяжнюк: По-перше, хочеться підкреслити, що роль Придністров’я загалом в агресії Росії проти України — це такий собі бек-офіс російської пропаганди на південній частині нашого кордону. Тобто російські провокації на території Придністров’я відбуваються вже не вперше. І саме в такі пікові політичні моменти, як оце минулого разу, коли відбувалося голосування на російських так званих «виборах», зокрема і в Придністров’ї (всупереч розпорядженням молдовського МЗС, яке не дозволило цього проводити), відбулася така собі провокація.
Наскільки оцінюють воєнні і військові експерти стан аеродрому і стан техніки, яка там перебуває? Це все довгі роки перебувало не в робочому стані. Хоча я думаю, що увага до цього наразі особлива.
Якщо і техніка, і ці аеродроми оцінювалося довгий час як неробочі, і раптово виникає якась атака, то це свідчить про певне інсценування. Такий збіг у часі і просторі разом із «голосуванням» на дільницях, які Росія встановила всупереч волі центральної влади — це говорить про те, що це провокація.
Кишинів підкреслив, що Україна до цього не причетна. Проте, на мою думку, можна було б і не акцентувати на цьому увагу. Тому що очевидно, що це вже третя хвиля російських провокацій, яка спостерігається проти України.
Читайте також: Ситуація зараз набагато краща — Солонтай про Придністров’я і Україну
Реакція місцевих «ЗМІ»
Євгенія Гончарук: Як на цю подію реагували так звані «медіа» у «Придністров’ї», тому що з того, що я пам’ятаю, там це теж все контролюється тими людьми, які керують загалом в регіоні, там це все монополізовано?
Маріанна Присяжнюк: Як правило, всередині регіону всі підконтрольні телеканали, сайти, джерела інформації відіграють не те що пропагандистську роль, вони зараз є інструментом, за рахунок якого місцеві групи впливу («Шериф», ФСБ) намагаються виторгувати собі якісь зиски з цієї ситуації. Тобто їх треба сприймати як неформальний канал передачі меседжів від «тираспольського режиму».
Те, що формулюється для внутрішньої аудиторії — це просто тотальне обмеження в місцевій інформації, і того, що відбувається на рівні Молдови. Ну і тим більше якісь політичні контексти на рівні регіону. Тобто це все меседжі, які Тирасполь передає Кишиневу. Про тиск, про повернення у переговори у форматі 5 плюс 2 (це саме те, чого хоче Росія у контексті Придністровського конфлікту від Кишинева). Ну і від Києва.
Це формат, який створений ще з самого початку, не для того, щоб цей конфлікт вирішити, а для того, щоб там Росія залишалася вічно. І вічно впливала на процеси, які відбуваються в республіці Молдова.
Це загальний, основний наратив, який зараз транслюється, і місцевими інформаційними ресурсами, і на кишинівський загал, і на київську аудиторію. Ну і, безперечно, для міжнародних партнерів. У той час, як міжнародні партнери, і Україна з Молдовою все ж таки наполягають на тому, щоб Росія була виключена із цього формату. Тому що країна-агресор не може бути гарантом ніякого миру і тим більше ніяким гарантом миротворчої місії, яка є одним із контингентів Росії в регіоні. Тому це такий енергетичний згусток, мета якого — утримувати на собі увагу і за рахунок створення таких додаткових ризиків підтримувати рівень напруги.
Читайте також: Молдова — Придністров’я: Зеленський назвав умову «втручання» України
Чи є зараз передумови для ескалації у Придністров’ї?
Євгенія Гончарук: Чи взагалі зараз є якісь ще передумови для ескалації у Придністров’ї? Тому що час від часу ми звертаємо на це увагу, наші сили оборони, і ми розуміємо, що це потенційно напрямок, який теж може завдати певних труднощів Україні.
Маріанна Присяжнюк: Військові експерти, воєнні експерти, яких ми також відстежуємо, говорять, що там ризиків немає. Через те, що невелика кількість самого людського потенціалу, немає ротацій, немає бажання, і немає сенсу для вступу в агресію Росії проти України. Тому що переважна більшість — це все ж таки місцеві.
Я вже не знаю, якими громадянами їх назвати, тому що там по п’ять паспортів всі мають. Ну, але, звісно, місцевих навіть у російських збройних формуваннях дуже багато, і тому на їхній бойовий дух і моральну завзятість Росія покладатися не може. Що придністровці можуть мати проти України, якщо вони історично самі мають українські корені?
Але разом з тим навіть переляканий придністровець з автоматом може заподіяти шкоди на кордоні.
Через територію Придністров’я проходить український логістичний шлях. Це в умовах, коли з польськими партнерами в нас є певні суперечки. У Словаччині змінився політичний режим і теж маніпулює українською темою. Цей коридор дуже важливий і провокації можуть ставатися і в цьому ключі. Тобто, питання не в тому, що піде якась величезна бригада на Україну з Придністров’я. Ні. Але вони можуть зрежисувати такі провокації, які можуть порушити багато політичних речей, які працюють зараз на військову спроможність України.
Читайте також: Молдова піде на зближення з Україною через реальність російської загрози — Краєв
Нагадаємо, у невизнаному Придністров’ї про атаку безпілотником військової частини. На військовий гелікоптер нібито впав безпілотник. Російські та придністровські ЗМІ відразу почали писати про «атаку безпілотника на військову частину в Тирасполі». Бюро політики реінтеграції Молдови повідомило, що нібито атака дроном військової частини у так званому Придністров’ї є нічим іншим, як спробою викликати страх і паніку у регіоні.
Зі свого боку представник Головного управління розвідки МОУ Андрій Юсов у коментарі «РБК-Україна» назвав цю інформацію «російською провокацією». Ау Центрі протидії дезінформації додали, що Росія сама здійснила цю провокацію з атакою військової частини дроном.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту