«Путін дуже хоче, щоб його взяли в пісочницю» — політолог про інтерв'ю Такера Карлсона
З політологом Валерій Димовим спілкуємось про інтерв’ю Такера Карлсона та Путіна.
Про інтервʼю та Такера Карлсона
Ірина Сампан: Американський ведучий Такер Карлсон взяв перше інтерв’ю, як західний журналіст, у російського президента Володимира Путіна. Воно триває понад дві години. Путін розпочав свою промову з довгого уроку спотвореної «історії» про суверенітет України та українську державність.
Такер Карлсон — колишній ведучий американського телеканалу Fox News. Після свого звільнення він запустив шоу в соцмережі «X» і звинувачував Україну в підриві Каховської ГЕС. Карлсон неодноразово виправдовував російську агресію, поширював фейки про «американські біолабораторії» в Україні тощо. Він підтримує Путіна, тому саме йому дозволили взяти інтерв’ю.
Якщо відкинути оцю «історичну» лекцію, то Путін доволі так недвозначно сказав, як він бачить завершення війни в Україні. Наскільки я зрозуміла, йдеться не про якусь конкретну воєнну перемогу, а про досягнення угоди із Заходом про поступки української території для припинення війни.
«Росія має проблеми з ідентичністю»
Валерій Димов: Росія має проблеми з власною ідентичністю. Якщо прибрати у Росії те, що вона вкрала, то від неї нічого не залишиться. Це грабіжник, який обґрунтував крадене тим, що має на це право. Це наче вклеїти в чужий паспорт власну фотографію, а потім казати, що маєте право ним користуватись.
Ідентичність Росії полягає в тому, щоб відштовхуватися від того, ким вона не є. РФ — точно не Захід. А хто вона? Концепція російської цивілізації була обґрунтована соціологом Данилевським. Він говорить, що цивілізація — це не те, що протистоїть варварству, як було до того. Начебто, є багато цивілізацій, таких як Росія та Захід. Потім така ідея кочувала в різні концепти й дійшла до Путіна.
Президент РФ розповідає, що білоруси, українці та росіяни — «рускіє». А всі інші народи, що населяють Росію, то вони теж «рускіє»? Якось воно не вʼяжеться. Він одних називає «рускіми», а інших — росіянами. Хоча на всіх мовах це одне слово. У них є проблеми з обґрунтуванням своїх поглядів. Це єдина така спільнота, яка обʼєднується для того, щоб знайти в минулому своє золоте століття і відтворити його сьогодні.
Карлсон точно не професор Преображенський, але Путін би точно міг бути Шаріковим, який співав на сцені. Видно було, що Такер Карлсон втомився під час розмови. Саме інтерв’ю з Путіним також вписується в парадигму вікон Овертона, коли існує альтернативна реальність, яка є виходом з тих проблем, які травмують нашу свідомість. Це теж саме, коли Дюранті брав інтерв’ю у Сталіна, європейці висували Гітлера на Нобелівську премію. Вони показували населенню в США, що є інша реальність. Мовляв, це в Америці погані банкіри призвели до поганого життя, а тут робочі працюють, будується ДніпроГЕС та все добре. Путін працює в такій же концепції.
Якщо проводити паралелі, то це інтервʼю виглядає так, наче існує правда десь посередині — між нацистами й спаленими жертвами в концтаборах. Мовляв, треба вислухати й іншу сторону. Нічого нового у словах Путіна там немає. Єдине питання, хто йому вірить? Ті, хто й так йому вірили. Інші здорові голови голосуватимуть за допомогу Україні, Тайваню та Ізраїлю. А Такер Карлсон намагається конвертувати всю цю історію у власну вигоду, киваючи головою та вдаючи, що він усе розуміє.
Читайте також: Путін пожалівся Карлсону, що РФ не досягла своїх цілей у війні проти України
Путін та міжнародна політика
Валерій Димов: Путін — типовий невротик і параноїк. Він перебуває в тій реальності, у якій разом з ним живуть мільйони росіян. В Росії може бути або Путін, або гірше, ніж Путін. Усі історичні персони, які намагалися реформувати Росію, були жертвами саме тих, кого вони хотіли звільнити. Вся інтелігенція, яка виїхала в 1921-1922 роках на «філософських пароплавах Леніна», поселилась у Франції. Вони потім писали, навіщо їм потрібен той народ, за який вони боролися. Насправді тільки цар може тримати народ в тих Єжових рукавицях, на які він і заслуговує. Так воно і працювало.
Американці й світ думають, що зникнення Росії — це не розв’язання проблем. Вони мають ілюзії, що всі злочинці російської окупаційної армії оберуть собі інших лідерів, не таких як Шойгу, а демократичних.
Вони побачили, що таке Лівія після Каддафі, Ірак після Хусейна. Путін в інтервʼю розповідає про те, що хоче домовлятись з Заходом. Він хоче гратися з ними в одній пісочниці.
Російський президент кидав ультиматуми Байдену через голови європейських лідерів. Але Путін сам собі вистрілив у ноги. Це раніше до нього приїжджали Макрон, Шольц, Штайнмаєр, Трамп, Меркель і були на другорядних ролях. Путіну це подобалося. Меркель він лякав собакою, а Макрона змусив спілкуватись за восьмиметровим столом. Путінська Росія зараз залишилася біля розбитого корита. Вони хотіли володарювати, щоб Байден і США у них були на побігеньках. Їхній останній джокер — це ядерна зброя.
Читайте також: «Україна не погодиться на прості рішення Трампа» — політолог
«Путін був шулером, який підіймав ставки»
Валерій Димов: Путін висував ультиматуми Байдену ще з весни 2021 року. РФ накопичувала війська у квітні та травні. Тоді, певною мірою, з ним погодились і відкатали назад допомогу. Наприклад, відкликали кораблі, які йшли в Середземне море.
Путін був шулером, який підіймав ставки. Оскільки йому це дозволяли, то він отримував заохочення робити так і надалі. Після окупації Криму він ніяк не постраждав. Таке було і з Гітлером та політикою умиротворення через травматичний досвід Першої світової війни.
Росія створила так звані «ДНР» та «ЛНР», коли продовжила свою окупацію. На саміт G20 в Брисбені, Австралії, у 2014 році Путіну не потисли руки прем’єр-міністри Австралії й Канади. На борту збитого MH17 були австралійські громадяни, тому премʼєр сказав, що російський президент має відповісти за цю трагедію.
З’ясувалося, що жертви терору не мають паспортів. Не може бути десь там далекого терору, який тебе не торкнеться. З цим і повʼязана сьогоднішня проукраїнська позиція Нідерландів.
Після того, як прем’єр-міністр Канади сказав, що Росія має забратися геть з України, Путін створив ситуацію з бомбардуванням Алеппо та мільйонами біженців. Сирійці тікали через Туреччину, тому Ердогану довелось домовлятись з російським президентом.
Путін створював проблеми, щоб примушувати світових лідерів з ним розмовляти, як мінімум на компромісних умовах. У 2014-2015 роках ці ж лідери тиснули на Україну під час переговорів.
Президенту Порошенку складно було відмовитись від розмови, бо Путін удавав, що хоче домовлятись. Усі ці речі мотивували російського президента. Європа дозволяла це робити. Путін зробив Росію навіть не другорядною країною, а єдине, що в них залишається — ядерна зброя.
Читайте також: Британська розвідка назвала ключове завдання Путіна до березневих виборів
Нагадаємо, у неділю на одному з російських Telegram-каналів з’явилася інформація, про прибуття Такера Карлсона у Москву. Мережею почали ширитись здогадки, що він планує взяти інтерв’ю у Путіна.
Уже у вівторок 6 лютого Такер Карлсон офіційно підтвердив свій намір. Він опублікував відповідне відео у мережі «Х».
Західні журналісти відреагували на це інтерв’ю негативно, як зазначає американське видання Politico. Зокрема, журналістка Енн Епплбаум написала у своєму «Х», що «інтерв’ю Карлсона відрізняється тим, що він не журналіст, він пропагандист».
Колишні і чинні депутати Європейського парламенту закликали запровадити санкції проти Карлсона, який неодноразово піддавався критиці за поширення російської пропаганди та кремлівських наративів щодо війни в Україні.
Тим часом, у ГУР назвали це інтерв’ю спецоперацією, що спрямована на західний світ. Андрій Юсов, представник ГУР, пояснив: «Це інтерв’ю не могло не бути спецоперацією. Безумовно, це захід впливу. Безумовно, це інформаційно-психологічна спеціальна операція. Так, російська операція. Тому що цільова аудиторія цього інтерв’ю — це вільний світ, західний світ. І ті брехливі наративи та пропаганда мали б у чомусь переконати вільний демократичний світ».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту