Пожежа на нафтобазі РФ
Українські удари по російських нафтопереробних підприємствах та військових аеродромах дещо змінили риторику країни-агресора у цьому питанні. Росія стала готовою до перемовин щодо заборони завдавати ударів по об’єктах інфраструктури як для України, так і для Росії.
«Тобто всі ці розмови, спершу від західних медіа, а потім і від українських посадовців, про перемовини щодо угоди, за якою Росія та Україна не битимуть по інфраструктурі одна одної, — це вже свідчення того, що для Росії наші атаки виявилися дуже неприємними. Те, що ця угода зірвалася, — вже інша справа. Ми бачимо, що Росія розуміє виключно мову сили і готова на неї реагувати значно адекватніше, ніж на будь-які дипломатичні зусилля.
Це вселяє надію на те, що удари по інших військових об’єктах змінять розклад сил на полі бою. Так само, як початок Курської операції зміг дещо змінити ставлення наших союзників до питання підтримки України. Далекобійні удари можуть призвести до зміни дискусії з приводу завершення російсько-української війни.
Станом на зараз вона виглядає дуже неприємною для України, тому що Росія не готова до жодних змін риторики, доволі впевнено відчуває себе на Сході України, перш за все на Донецькому напрямку. Але ситуація може змінюватися, тому що Путін — це політична тварина, яка виросла в умовах практик спецслужб, і він розуміє, що проти сили немає іншого прийому, крім готовності до розмови».
Україна завжди залишалася відкритою до мирних перемовин, проте наші умови ніколи не влаштовували Російську Федерацію.
«Тим не менш, зараз склався певний «ідеальний шторм», коли склалося кілька факторів, зокрема президентські вибори у США, реалістичний план закінчення війни від Офісу президента, Курська операція. Як на мене, це взаємопов’язані речі, спрямовані на те, щоб створити певний наратив, за яким будуть спрямовані мирні перемовини, до приходу нової президентської адміністрації у США.
А я думаю, перемовини не відбудуться раніше за вибори, оскільки у Москві плекають надію на перемогу Дональда Трампа і сподіваються, що з ним вдасться досягнути більшого, ніж у разі перемоги демократки Камали Гарріс».
Україна використовує цей час, щоб створити підґрунтя для майбутніх перемовин. На думку політолога, Трамп, у разі перемоги на виборах, не зможе не враховувати інший мирний план, якщо той матиме широку підтримку решти країни.
«Я б додав мирну пропозицію від Бориса Джонсона, адже певні джерела у Великій Британії повідомляють, що Джонсон узгоджував цей план з окремими представниками українського політикуму. І хоча ця пропозиція не надто влаштовує багатьох українців, зокрема відхід до позицій 2022 року, ця версія містить важливі пункти, які можуть стати тлом для написання нової угоди, що буде ближчою до реалізації.
США й далі відмовляють Україні у дозволі завдавати їхньою далекобійною зброєю ударів по об’єктах на території Росії. Над думку Джигуна, наразі Сполучені Штати переважно займають позицію спостерігача й більше зосереджуються на підтримці української енергетики.
«Той пакет на 800 млн доларів, який вони оголосили під час візиту української делегації, свідчить про те, що США хочуть зберегти контрольованість ситуації щонайменше в енергетичному секторі.
Але контекст передвиборчої кампанії дещо сповільнює можливість прийняття рішень. Я скептично ставлюся до можливості надання всіх необхідних дозволів адміністрацією Байдена, адже він перебуває «на заході» своєї політичної кар’єри, а його головною метою залишається нейтралізація політичного суперника — Трампа. І ми бачимо наратив з боку республіканців, що міжнародна політика була найслабшою ланкою президентства Джо Байдена. Тому ми й від Камали Гарріс не надто багато чули про її бачення міжнародних подій.
Небажання провокувати республіканців та суттєво змінювати ситуацію на полі бою не передбачають різких кроків з боку американських партнерів. Але нам важливо створювати передумови, щоб це рішення прийняли з часом.
Західні партнери не можуть нам заборонити завдавати ударів українською зброєю по російських позиціях. Українська зброя показує свою ефективність, ми бачимо, як вона впливає на енергетичні ринки в Росії, як люди в Сочі почали виходити на мітинги через відключення світла. Тому Україна показує Заходу, що немає нічого екстраординарного в тому, щоб руйнувати військові та енергетичні позиції Росії, і що у Путіна немає на це контраргументів».
Раніше Камала Гарріс говорила, що підтримуватиме Україну. За словами політолога, у разі перемоги Гарріс на виборах, вона, ймовірно, за початкову точку вона візьме позицію Байдена. Крім того, на зовнішню політику США суттєво впливатимуть результати парламентських виборів.
Обережність у питанні надання дозволів на використання зброї для атак по території РФ пов’язана також зі сподіваннями Заходу на відновлення своїх взаємин з Москвою.
«Безперечно, це важливий фактор для Заходу. Попри всі жахи, які ми бачимо протягом російсько-української війни, попри гучні заяви від наших партнерів, Росія залишається важливим елементом економічної стабільності країн Заходу, передусім у питаннях нафтової продукції, яка є дешевшою, доступнішою, яка має налагоджені шляхи постачання.
Тому всі б хотіли повернутися до нормальних відносин з Росією. Хоча не думаю, що це стосується взаємин із Путіним, який остаточно себе дискредитував. Хоча надія Заходу на те, що проблема в Путіні, а не в усій системі — глибоко помиликова».
Західні видання, зокрема Washington Post, повідомляли про те, що операція на Курщині зірвала таємні переговори між Україною та РФ. Делегації країн мали вирушити до Катару, щоб обговорити відмову від завдання ударів по енергетичних об’єктах України та РФ.
США ще наприкінці весни дозволили Україні використовувати американську далекобійну зброю, але виключно по прикордонних регіонах. Попри постійні перемовини, позиція Вашингтона залишається незмінна, тож Україна досі не може застосовувати американські ракети для ударів вглиб Росії.