Фото: ГР/Ярослава Жуковська
Гість — учасник Нацвідбору на Євробачення-2024 Melovin.
Ана Море: Це ваш не перший Нацвідбір. У 2017 році ви посіли третє місце, у 2018 перемогли. Зрештою, зайняли 17-те місце на Євробаченні. Як відбувається підготовка зараз, в умовах повномасштабної війни? Що змінилося?
Melovin: Мені здається, що нічого не змінилося. Я не відчуваю прям якісь зміни. Єдине, що в мене в голові тоді не звучала сирена. Хоча ні, знаєте, що змінилося? Ставлення. Я всередині морально та ментально виріс, тому по-іншому ставлюсь тепер до цього. Тепер я сприймаю це так, що мене запросили просто як гостя виступити на Нацвідборі. Я все ще відповідальний щодо цього, але при цьому прибрав зайву тривожність. Моя задача — вийти на сцену і розірвати. Тому не потрібно напружуватись, вичитувати якісь коментарі.
Моя пісня складна. ЇЇ важко співати більш як два рази, голос починає сідати. Перед кожним повтором треба хороша пауза. Через те, що теситура дуже велика, то треба з самого низу і до фальцету співати. Важко, але буде красиво.
Владислав Бундаш: До речі, про пісню. Ви переходите в ній на фальцет. А це не дуже притаманно вашим попереднім пісням.
Melovin: А от ви ж чули, що у всіх піснях є бек-вокал на фальцеті. Це мій вокал. Просто я ніколи цього не афішував. У 90% моїх пісень на бек-вокалі я сам у себе. Десь додавав своїх бек-вокалістів на самих концертах. Я виграв шоу «Маска» саме завдяки своєму фальцету.
Владислав Бундаш: Я памʼятаю усі три пісні на відборі до Євробачення. Я відмітив для себе, що там є акцент на звук «О». Це ваша фішка?
Melovin: Ще є також на «Е», «А». Чорт його знає, чи це моя фішка. Я ж не задумуюсь, коли щось пишу. Це задача блогерів та медіа щось розбирати. Іноді, коли хтось шукає якийсь сенс в пісні, то я думаю, де ви там це знаходите? Що ви в тому знайшли? Я взагалі інше закладав. Мені завжди цікаво спостерігати за інтерпретаціями людей. Якщо воно так їм сильно зрезонувало всередині, якщо вони бачать свої якісь історії, то я вдячний за це.
Ана Море: Що можна очікувати від номера? Чи є якийсь «гачок»?
Melovin: Це буде світловий спалах десь у Всесвіті. На сцені я буду один.
Ана Море: Ви казали, що ваша пісня — це присвята Володимиру Івасюку. Ви говорили про українське музичне ДНК. Це повномасштабна війна вплинула на те, щоб відкривати своє? Чи вам і раніше це було цікаво?
Melovin: Я знав і раніше, хто такий Володимир Івасюк. Я знаю стару школу. Коли я закінчив академію Глієра, то аналізував музичну сцену, зокрема й українську естраду. Інша справа, що Росія до нас забігла, потопталась тут і наср*ла зі своєю музикою.
Коли я чую від деяких молодих музикантів про сопілочки та бандури, то стає образливо. Я знаю набагато більше інструментів, які вплинули на створення музичного коду України. Мене дивує, що тільки фолк асоціюється з українським. У нас набагато все глибше та цікавіше. У того самого Василя Зінкевича було багато новаторства. Мені випала честь поспілкуватися з ним. Він, як виявляється, мене дуже підтримує на Євробаченні, а я того не знав. Коли я слухав його слова, то мій мозок не міг усвідомити до кінця, що це мені все говорить Василь Зінкевич.
Читайте також: Ольга Стельмашевська: Культура і мистецтво — це дуже потужна зброя
Ана Море: Ви ходили на могилу Володимира Івасюка?
Melovin: Так.
Ана Море: Щоб попросити натхнення у маестро?
Melovin: Так.
Владислав Бундаш: Ви раніше носили з собою намисто вашої бабусі.
Melovin: Так, дуже давно.
Владислав Бундаш: Це був у вас такий якийсь певний амулет. Чи є він зараз з вами? Чи є для вас ось такі цінні речі ритуалами?
Melovin: Зараз мій амулет — це я. Це дуже прикольно розуміти й відчувати. Якщо я є в себе, то навіщо мені шукати опору в комусь чи чомусь іншому? Це усвідомлення до мене не одразу прийшло. Йдеться про більше пів року активної психотерапії. Вже 9 місяців я не вживаю алкоголь. Моя ментальність змінилася. Я став добрішим до людей, відкритішим та теплішим. Я кайфую від цього.
Відсутність сну мене заганяє в таку «депресуху». Я собі потім кажу: «Що ти від себе хочеш, якщо не виспався?». Я і так тривожний тип особистості, тому дарма я від себе щось вимагаю.
Ана Море: Турбуватися про себе — це навичка, яку треба здобувати.
Владислав Бундаш: Ви повернулися до вашого старого іміджу. Багато ваших фанатів повʼязують це з тим образом, який був на «X-Factor». Чому зараз ви не носите лінзу?
Melovin: Давайте все ж таки зрозуміємо, до чого саме я повернувся. Мало хто знає, але до 4 років я був блондином. Зараз я прийшов до природного. Лінза була чимось неприродним, вона була захистом.
Ана Море: Ваша пісня вже стала улюбленицею серед фанів у Європі. Фан-сайт Wiwibloggs, присвячений Євробаченню, та їхній однойменний YouTube-канал провели опитування. Пісню «Dreamer» підтримали найбільше. Що так приваблює європейців у вашій пісні?
Melovin: Я навіть скажу не про пісню. Під час великої війни нас запрошували на великі європейські вечірки, де збирали також допомогу для України. Мені це було дуже приємно.Тоді не було «Dreamer», а вони хотіли мене чути й постійно запрошували туди. Я виступив в трьох містах Великої Британії, в Амстердамі, в Польщі тощо. І я не знаю, за що мене там люблять. Мені подобається не знати це. Поки ми шукаємо, де взяти те щастя, то ми будемо не щасливі. Навіщо мені знати за що мене люблять? Напевно, за щось хороше.
Ана Море: Вас почули й полюбили. І це, до речі, добре, якщо ви будете представляти Україну на Євробаченні, то вас там уже знають. Тому, за вас можуть голосувати.
Melovin: Я розумію, що в цьому є плюс. Ще у мене є досвід. Я там був і розумію, що там відбувається, яких помилок допускаються всі учасники. Також у мене є підтримка європейської аудиторії. Так, я зайняв 17-те місце. Але я все ж зайняв його.
Безумовно, були й політичні маневри. Ми не пустили росіянку Юлію Самойлову до нас. Почали апелювати до цього і знизили бали. Реально дивно, коли журі ставлять тобі останнє місце, а глядачі дають 7-ме. Це великий розрив.
Читайте також: Радянська влада карала за колядування, і традиції забувалися — дослідник традиційної музики
Melovin: Якщо я поїду на Євробачення, то це буде класним для нас реваншем — показати Росії фак. Це також можливість розказати про наше культурне ДНК — про Володимира Івасюка. Це для мене така супермісія. Мені хочеться принести туди наратив про те, що нічого не міняється в історії. Росіяни вбивали як тоді, так і зараз. Вони знищували культурну еліту, наразі це все також відбувається. Тільки тоді це була радянська влада, зараз це той самий російський імперіалізм. Треба в Європі говорити про війну трішки іншим шляхом. Ми ж розуміємо, що до нас немає нікому діла ніякого. Треба говорити про війну іншими меседжами — через великі музичні імена.
Для мене війна, на жаль, настала 24 лютого. На жаль. І моя та сама зросійщеність пройшла. Я зрозумів, що це насправді відбувалося. Скільки років я був зросійщеним і казав: «Какая разница?». Але краще пізно, ніж ніколи. Коли мені кажуть, що я перевзувся, то відповідаю: «Так, я перевзувся, а ви досі ходите з порваними чоботями». Для мене кайф повчити історію, яку я ніколи не любив, розкрити для себе фундамент, розкопати архіви й усвідомити, що взагалі відбувалося.
Ана Море: Цьогоріч театральний бум в Києві. Люди почали цікавитися українською класикою. Під час великої війни відкриваються нові книгарні. Круто, що українці стали цікавитись цим всім. Хоч це й відбулось завдяки страшним подіям. Дякуємо вам, зокрема, що повертаєте до нас музичну спадщину.
Читайте також: «Влада намагалася довести громадськості, що Параджанов — кримінальний злочинець» — дослідник
Владислав Бундаш: Перед першим півфіналом Євробачення-2018 ви випустили свої парфуми Black Gas. А цьому році ви будете випускати парфуми?
Melovin: Не знаю, але я подумаю. Я мав відкривати свій парфумерний бренд десь тоді, коли сталось повномасштабне вторгнення. І все зависло на кордоні. Там все покрали й розфігачили. Я влетів на гроші. Окрім музичної карʼєри, мав мрію про власний парфумерний будинок. Тому, можливо, колись повернусь до цього.
Ана Море: Які запахи вам зараз подобаються в нашій Україні, у Києві?
Melovin: Я обожнюю ладан, древесні нотки, наш бузок. Я завжди чекаю весну, коли ще повітря прохолодне, світить сонце, гріє тепло в потилицю і пахне бузком. Це мантра для мене. А ще подобається запах паленого цукру.
Ана Море: Торік на прайді в Мюнхені ви заспівали «Батько наш — Бандера», розгорівся скандал. Ви залишили знімальний майданчик проєкту «Біографія» через їхні некоректні висловлювання в бік ЛГБТ-спільноти. І насправді ви один з небагатьох союзників ЛГБТ в Україні, які це роблять не десь там, а відкрито і публічно. Як думаєте, коли бути частиною ЛГБТ-спільноти або союзником чи союзницею стане чимось звичним для українського шоубізу?
Melovin: Хоч я бісексуал, але не відчуваю себе в якомусь ком’юніті. Я не прив’язуюсь ні до якої спільноти. Мені це не цікаво. Я самодостатній для того, щоб просто бути й дозволити собі жити таким, яким мене створив творець. Тому мені не треба до чогось долучатися, щоб відчувати себе повноцінною людиною. Я сам собі дозволив камінг-аут. Це не зробило моє життя простішим, але це зробило моє життя зрозумілішим.
Владислав Бундаш: Чи бачите ви зміни в українському суспільстві щодо ставлення до ЛГБТ-спільноти?
Melovin: Воно змінюється, але не так швидко, як би хотілося. Але нічого не відбувається дуже швидко. Жінка не може народити на другий місяць вагітності. Треба час. Але тішить, що вмикається в голові людей свідомість щодо цієї теми. Я навіть серед дорослих людей чую підтримку. Колись цього не вистачало.
В нас в країні не все ідеально в цьому плані. Є купа гомофобів, ображених, недолугих людей. Це все буває. Таке наше життя. Як я можу повпливати? Я можу розказати, чому так відбувається. Коли мені закидають щось про хвороби, то я усвідомлюю, що з цими людьми просто не варто спілкуватись. Якщо у тебе недостатньо свідомості дізнатись більше про це, то хто тобі лікар?
Владислав Бундаш: Ви нещодавно заявили про те, що хворієте на цукровий діабет. Як у вас змінилося життя після цього?
Melovin: Відбулась повністю зміна харчування, відмовився назавжди від алкоголю. Здається, що це і все. Прихильники недоказової медицини кажуть, що при діабеті треба голодувати. Людина з цукровим діабетом має їсти тричі на день за чітким графіком. Без ніяких перекусів. Все має бути дуже правильним.
Я не страждав від того, що щось не вживаю з їжі. Картоплю замінив на батат. Солодкого я не їм. Я перебуваю на медикаментозній терапії. Я не знайшов в діабеті проблеми, а відшукав плюси. Мені вдалось втратити 16 кілограмів через те, що не пʼю алкоголь, правильну харчуюсь і сплю. Треба обмежувати стрес. Мозок став ще адекватнішим. Діабет — це не діагноз, а інший спосіб життя. З ним можна жити до самої старості.
Владислав Бундаш: Ваш сольний концерт відбудеться у Києві 15 лютого. Що ми там побачимо? Чи будуть нові пісні?
Melovin: Ні, нових пісень не буде, окрім «Dreamer». Я готую альбом, який вийде вже після Євробачення. Я вже хочу його анонсувати й показати, але сталася прикольна штука. Коли почалась історія з діабетом та відмовою від алкоголю, то зрозумів, що деякі пісні взагалі б не запхнув би в альбом. Відбулось переналаштування мозку. Деякі пісні про мене в минулому, а я не хочу їх брати з собою в майбутнє. Тому треба трохи часу, щоб замінити їх.
Читайте також: Абстракція у дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
Євробачення — це міжнародний пісенний конкурс, який проводять з 1956 року між країнами-членами Європейської мовної спілки.
Цьогоріч у Євробаченні-2024, яке у травні відбудеться у шведському Мальме, візьмуть участь представники 37 країн. Торік Україна посіла шосте місце у Євробаченні, набравши 243 бали.
Щорічно участь у конкурсі беруть переможці Національних відборів. Відомі імена 11 фіналістів українського Національного відбору на Євробачення-2024. Серед них — Mеlovin з піснею DREAMER.
3 лютого відбудеться трансляція цьогорічного фіналу Нацвідбору на Євробачення-2024.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі