Фото: pexels.com / Yunus Erdogdu
Старший радник переможця президентських виборів у США Дональда Трампа Браян Ланза в інтерв’ю BBC заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією території. Радник сказав, що адміністрація звернеться до президента України Володимира Зеленського з проханням представити «реалістичне бачення миру». В контексті цього Ланза зазначив, що мир з поверненням Криму — це несерйозне бачення, Крим нібито вже втрачено.
Хоч у команді Трампа вже сказали, що Ланза не представляє бачення новообраного президента, на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, це все одно відображає певні підходи, які обговорювали в колі республіканця, принаймні на період виборчої кампанії.
Тобто зараз йде напрацювання пріоритетів політики нової адміністрації, і за цим треба слідувати. Бо в команді Трампа нібито виступають за мир, але за несправедливий, каже голова Меджлісу.
«Ланза каже, що пріоритетом нової адміністрації є встановлення миру, а не повернення захоплених Росією територій. Тобто звучить красиво — встановлення миру — і нібито люди мають схопитися за цей підхід. Але йдеться про встановлення миру несправедливого, про порушення будь-яких принципів, на яких відбудовувалося світове товариство після Другої світової війни. І тому нам треба бути дуже уважними до всього того, що зараз відбувається при побудові нової команди президента Трампа», — каже Чубаров.
При цьому спікер зауважує, що зовнішня й внутрішня політика США є послідовною, попри зміни президентів. Сполучені Штати ще з 2014 року не визнають спроби анексії Росією Криму (це зокрема закріплено у так званій Кримській декларації Помпео), і підтримуватимуть територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах. Тому Україна має працювати з новою адміністрацією президента за уже напрацьованими принципами.
«Я впевнений, що президент Трамп ніколи не погодиться з тим, що він має виступати світовим політикам, який кардинально змінить конструкцію глобального світу, що так тяжко вибудовувалася після Другої світової війни. Він не буде людиною, яка повалить силу права і перейде на право сили. Бо встановити мир на умовах держави, яка нахабно все зруйнувала, означатиме поразку для того, хто з цим погодиться. Президент Трамп, я впевнений, не є тією людиною, яка хоче, щоб його ім’я пов’язувалося з поразками», — вважає Чубаров.
Читайте також: Трамп і Україна: чого чекати
У позиції інших країн щодо Криму Рефат Чубаров спирається на результати Третього парламентського Саміту Кримської платформи, що проходив цьогоріч у Ризі. Там близько 70 делегацій країн і міжнародних організацій, каже голова Меджлісу кримськотатарського народу, були одностайні в тому, що досягнути миру можна лише на відбудові територіальної цілісності України.
Тобто Чубаров не сумнівається, що члени ЄС та більшість європейських держав, що не входять в союз, зокрема Велика Британія, й надалі будуть послідовними у своїй позиції щодо Криму.
Щодо позиції Туреччини, то тут Чубаров згадав виступ президента Реджепа Ердогана на Саміті Київської платформи весною 2024 року. Тоді турецький лідер сказав, що Росія має повернути контроль над Кримом Україні. Глава Меджлісу чув від Ердогана такий заклик вперше, і, як на нього, це є вказівкою прямої дії.
«Наші партнери також дуже уважно придивляються до того, що з нами відбувається, якими ми є всередині, тут в країні. І якщо говорити про те, що буде період підвищеної турбулентності у зв’язку з невизначеністю політики нової адміністрації Сполучених Штатів, різних намагань впливу на цю адміністрацію, то в цей період нам треба ще більш демонструвати свою єдність й готовність захищатися», — каже Чубаров.
Читайте також: Про що говорили на третьому саміті «Кримської платформи»
Рефат Чубаров вважає, що битва (у широкому сенсі) за Крим буде багатофакторною та жорстокою. Але свого часу кримськотатарський фактор, фактор права корінного народу на самовизначення на своїй землі у складі України буде одним із найпомітніших і найвпливовіших.
«І тому всім українським політикам треба це враховувати, готуватися до цього. Бо коли буде вирішуватися доля українського Криму, для нас дуже бажано, щоб весь світ нас підтримав в нашому праві. Світ буде підтримувати права, які будуються на справедливості», — каже голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Читайте також: Кримськотатарську автономію треба обговорювати зараз, а не після деокупації — журналістка
Основна маса кримськотатарського народу зараз під російською окупацією. Як каже Рефат Чубаров, у них нема жодних теплих відносин з тими, хто поселився на півострові після 2014 року.
«Ці люди відчувають свою провину, вони є колонізаторами. І кримські татари ніколи не будуть до них мати якісь теплі відчуття», — зауважує Чубаров.
Інша частина населення, особливо етнічні українці, за останні 10 років пересвідчилися, що кримськотатарський народ думає не просто про своє сьогодення, а й дбає про майбутнє Криму.
«Тобто людей багато в Криму, хто раніше не дуже, можливо, розумів кримських татар. Але вони пересвідчилися в тому, що б кримські татари не робили в Криму за будь-яких режимів, вони будуть думати про майбутнє життя на цій землі — своє і тих людей, які будуть жити з ними. І тому значна частина суспільства кримського (в умовах окупації також) не вбачає в кримських татарах ворогів. Вони вбачають людей, які хочуть жити на своїй землі, і вони намагаються їх якого більше розуміти», — каже Чубаров.
Читайте також: Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар
В інтерв’ю РБК-Україна голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров казав, що за 10 років російської окупації Криму з півострова виїхало близько 50 тис. кримських татар. Особливо активно люди почали виїжджати, коли окупанти оголосили мобілізацію до армії РФ.
Чубаров додав, що до анексії у Криму проживало близько 300 тис. кримських татар, тобто 13% від загальної кількості населення півострова.
Нагадаємо, нещодавно в окупованому Криму затримали юриста Рустема Кямілева. Відомо, що на нього окупанти склали два адміністративні протоколи за частиною 1 статті 20.3 КоАП РФ, «пропаганда або демонстрування забороненої символіки» і частиною 1 статті 20.3.3 КоАП РФ «Публічні дії, направлені на дискредитацію збройних сил армії РФ».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі