Ольга Куришко розповідає, що третій саміт «Кримської платформи» показав, що все більше країн доєднується до формату заходів, які відбуваються навколо Криму. Зросла кількість представників і делегацій як від країн, так і від міжнародних організацій. На заході обговорювали нові питання.

За словами чиновниці, говорили про План перемоги президента, про Формулу миру, про вимоги української сторони. Велика увага приділялась корінним народам Криму, зокрема кримським татарам. Цьогоріч відзначають 80 років від депортації кримськотатарського народу. Усе більше країн на парламентському рівні визнають це геноцидом. Дуже важливо показати таке системне ставлення Росії до корінних народів Криму.

Вона додає, що обговорювали на саміті питання щодо міжнародного судочинства, відшкодування збитків, які завдала Російська Федерація.

Слухайте також: Кримські татари 50 років боролися, щоб повернутися до Криму, тепер відбувається повторна депортація — Барієв

Про реінтеграцію та деокупацію Криму

Ольга Куришко зазначає, що є дуже багато викликів у реінтеграційній політиці. На думку чиновниці, важливо думати про те, як потрібно відновлювати органи управління, тобто відновлювати публічну владу після деокупації Криму. Є особливі органи управління, і просто так їх скасувати неможливо. Є питання щодо притягнення до відповідальності щодо колабораційної діяльності.

На думку Куришко, кримськотатарська автономія — це питання, що має великий і глобальний контекст, воно є важливим для всіх жителів України.

«Велика кількість людей виїхали, багато залишається на тимчасово окупованих територіях. У нас йдуть активні бойові дії. І на цей час навіть логістично і фізично забезпечити широке обговорення неможливо.

Саме тому, треба шукати якісь альтернативні варіанти, які дадуть нам можливість ефективно відновити діяльність після звільнення Криму. Але це не заважає паралельно розглядати варіанти того, як це має бути або як ми б хотіли, щоб це було», — говорить Ольга Куришко.

Читайте також: «Зустрінемось наступного року в Бахчисараї»: якою є сучасна культура кримських татар

Довідково

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о третій годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня).

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висували претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційними даними (так звані «числа Лаврентія Берії») з Кримського півострова депортували 183 144 особи; за татарськими джерелами — понад 400 тис. Упродовж півтора року померло близько 46% депортованих.

Людям на збори давали від кількох хвилин до пів години, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина — до ГУЛАГу, а ще частина — для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту