Путін та президент Монголії. Фото: Getty Images
За словами Олександра Павліченка, ситуація в політико-юридичному сенсі виглядає дуже цікаво.
«Коли держави ратифікують Римський статут, визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, вони зобов’язуються виконувати його рішення. Нагадаю, що МКС видав на сьогодні 49 ордерів на арешт. Усі вони мали би бути виконаними всіма актуальними на той час державами-членами Римського статуту. Монголія — одна з таких 124 держав.
Коли дізналися про цей візит Путіна, з МКС вже пішли звернення до Монголії щодо того, що вона має виконувати рішення МКС. Монголія хоче і дружити з тим, кого підозрюють у вчиненні воєнного злочину, і з тими, хто переслідує за вчинення злочинів. Маючи при тому обраного суддю від Монголії. Він один з 18. Якщо Монголія діятиме шляхом «і красивим, і розумним», це може мати для неї дуже погані політичні наслідки. Тому будемо спостерігати».
МКС видав ордер на арешт тільки двом президентам у різні роки. Перший — Омару аль-Баширу, президенту Судану. Другий — Путіну. Не кожен ордер на арешт означає засудження та визнання воєнним злочинцем. Це підозра, яка висунута судом. Це змагальний процес, який починається з доказами, підготовленими прокурором МКС.
Олександр Павліченко вважає, що якщо Монголія не зробить того, що передбачено Римським статутом, будуть зроблені політичні висновки. Навряд чи юридичні, як то позбавлення статусу члена Римського статуту чи припинення повноважень судді.
«Нагадаю, було одне порушення. ПАР не заарештувала Омара аль-Башира. Тоді ПАР визнала, що вони порушили своє національне законодавство і своє міжнародне законодавство. До сьогодні це рішення МКС щодо ПАР є чинним. Але аль-Башир звідти вилетів, його не заарештували. Прецедент створений. А ПАР продовжує залишатися членом клубу Римського статуту».
Зараз треба намагатися переконати Монголію відмовитися від прийому Путіна.
«Для арешту Монголія має заслабкі резерви. Путін цим візитом тестує міжнародну систему, наскільки вона може зобов’язати усі 124 країни діяти відповідно стандартів, які ухвалені. І наскільки ця система в принципі спроможна його затримати».
МКС функціонує 22 роки. За цей час було видано 49 ордерів на арешт. З них було виконано лише 21. 7 ордерів були вилучені через смерті підозрюваних. 9 з підозрюваних самостійно з’явилися до суду. Результат всього цього процесу і процедур — 5 осіб, які на сьогодні перебувають у в’язницях. Про це розповідає Олександр Павліченко.
«Щодо Росії маємо 6 ухвалених ордерів на арешт. Вони ще не виконані. Наскільки дієва ця система? Іншої системи не існує. Це єдине, на що спромоглася міжнародна юридична спільнота».
Читайте також: МКС згодом може видати другий ордер на арешт Путіна — правник
У березні 2023 року Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента РФ Путіна, а також Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ у справах дитини. Ордери видані у зв’язку із ситуацією в Україні.
Путіна та Львову-Бєлову підозрюють у скоєнні воєнного злочину — незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Російської Федерації, що відбувалось щонайменше з 24 лютого 2022 року.
Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів Міжнародного кримінального суду за «незаконне притягнення до відповідальності завідомо невинного» президента Путіна. Заступник голови Радбезу РФ, колишній російський президент Дмитро Медведєв пригрозив ракетним ударом по МКС.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі