Пожежа в 25-поверховому будинку в Києві після влучання БпЛА 25 жовтня 2024. Фото: ДСНС
Перше, що може зробити людина під час загрози, як тільки почула сигнал повітряної тривоги, — це спуститися в укриття. Також попередньо має бути розроблений алгоритм дій, як швидко його дістатися та що потрібно мати з собою.
«Коли людина отримала сповіщення про загрозу, вона повинна спуститися в найближче укриття. Варто знати, де біля вашого будинку знаходиться таке укриття. По-перше, хоча би спланувати і продумати алгоритм дій, як людині можна дуже швидко дістатися (укриття — ред.) і що потрібно мати з собою, щоб провести безпечно й у комфорті час саме під час повітряної тривоги», — наголосив речник ДСНС м. Києва.
Проте трапляються випадки, коли через ті чи інші причини люди не чують сигнал повітряної тривоги і дізнаються про загрозу вже, безпосередньо, під час вибухів. Тоді варто перечекати за двома стінами у себе вдома. Це може зберегти від можливих уламків скла, спричинених вибуховою хвилею. Проте якщо в будинку є підвал — варто спуститися туди.
«Немає законодавчого визначення укриття як дві стіни. Усе ж таки, першочергово хоча би заховатися від вікон, від скління, від тих уламків, які можуть потрапити до вас у квартиру через найближчі стіни. Треба себе убезпечити, спуститися, за можливості, в підвал, якщо він є. Якщо немає поруч укриття і вам треба виходити на вулицю, ви розумієте, що там іде обстріл, то краще тоді перечекати хоча би за двома стінами у себе вдома», — розповів Павло Петров.
Один із випадків, який може статися — падіння уламків, які часто спричиняють загаряння. Що робити в такій ситуації?
Речник ДСНС міста Києва наголошує, що передусім треба думати про власну безпеку та безпеку своєї сім’ї. Якщо сталася пожежа — викликати рятувальників за номерами 101 та 112. Павло Петров наполегливо радить не наближатися до місць потрапляння уламків та дочекатися аварійно-рятувальні служби:
«Перш за все, треба думати про власну безпеку. Якщо, наприклад, ви стали свідком такої події або це сталося у вашому житловому будинку, треба зберігати спокій. По друге, якщо немає прямої загрози вашому життю та здоров’ю, просто горить, треба викликати рятувальників за номером 101 та 112. Якщо немає загрози повторного обстрілу або немає вже тривоги, у вас є можливість, ви впевнені у своїх силах і у вас є засоби, якими можна загасити цю пожежу, то можна. Але все-таки треба розуміти, що внаслідок обстрілу може лежати будь-що, ви не знаєте, через що сталася пожежа. Унаслідок збиття може бути таке, що бойова частина впала і не розірвалася, а горять самі уламки. Тому ми радимо не наближатися до місць потрапляння уламків чи безпілотників, дочекатися аварійно-рятувальні служби, щоб вони обстежили це місце і в засобах індивідуального засобу розпочали свою роботу».
Коли пожежа спричинена обстрілом, це велика небезпека. Оскільки неможливо спрогнозувати, що може лежати в осередку загаряння.
«За можливістю, ми просимо цивільних не підходити і не наближатися до таких місць. Треба розуміти, що внаслідок обстрілу ми не знаємо, що там може лежати і горіти. Це дуже велика небезпека», — наголосив рятувальник.
Проте мати вогнегасника у себе вдома — варто. Також слід дізнатися, чи є в будинку, де ви проживаєте, засоби протипожежного захисту. Якщо так — як воні облаштовані, у якому вони стані, чи все на місці.
«Є будинки, у яких є засоби протипожежного захисту: сухотруби, пожежні системи, системи димовидалення. Треба знати, чи є таке у вас в будинку, чи ні. Треба проговорити з ОСББ, як воно облаштовано, якщо воно є, чи все на місці, чи всього вистачає. Мати первинні засоби пожежогасіння, такі як вогнегасник, у себе в квартирі — це мастхев. Ми радимо мати порошкові або вуглекислотні вогнегасники. Якщо ми говоримо про порошкові, бажано від 5 кг. Вуглекислотний вогнегасник більше підходить для електричних установок, де немає великого вогню, але є електрична напруга», — пояснив Павло Петров.
Від початку повномасштабного вторгнення вміст «тривожної валізки» не змінився. Речник ДСНС м. Києва назвав речі, які можуть знадобитися в екстренних ситуаціях після обстрілів вашого міста:
«Мати з собою документи, дублікати або ключі від дому, автомобілю. Бажано мати з собою гроші, готівку, на випадок відключень світла. Павербанк або інший зарядний пристрій, який допоможе підзарядити телефон. Ліхтарик з батарейками. Засоби гігієни. Теплі речі. Ліки, які вам потрібні, якщо у вас є хронічні захворювання, або на всяк випадок жарознижуючі. Вода».
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі