Що приховано в безпекових домовленостях між Німеччиною та Україною?

Про фінансово-політичну проблему

Владислав Бундаш: Греція, Кіпр і Франція заблокували фінансування на виробництво Bayraktar, які мали постачатись Україні. Це фінансова чи політична проблема?

Вікторія Вдовиченко: Йдеться про фінансово-політичну проблему. Коли ми говоримо про виробництво, то це ще й інвестиції. Політичний істеблішмент Франції не готовий, навіть після підписання безпекових домовленостей, до інвестиційного забезпечення таких речей. Ми, як експерти з сектору безпеки й оборони, працюємо з західними аналітичними центрами та політичними елітами. Треба думати у двох вимірах паралельно. Це не лише створення європейської архітектури безпеки, де Україна є її частиною, а й забезпечення постачань зараз. Ми не маємо такої змоги, як інші країни, думати наперед та інвестувати. Нам потрібна зброя вже.

З Грецією трапилась трошки більш політична історія через «вкиди» інформації. Однак, країна передає Україні велику частину озброєння, яка не висвітлюється навіть в ЗМІ.

Читайте також: Наша мета зараз — зробити український «шахед» — Романенко

Про безпекові угоди

Руслана Кравченко: Україна підписала безпекові угоди з Німеччиною, Францією та Великою Британією. У чому важливість цих договорів? Чи допоможуть вони розв’язати питання дефіциту зброї на фронті?

Вікторія Вдовиченко: Всі три угоди є різними. Британський та французький договори мають подібності, а німецький договір від них відрізняється.

Це була особиста політична позиція Олафа Шольца, щоб з домовленостей зняли питання про перспективи членства України в ЄС і НАТО. Для німців це такий запобіжник, щоб показати Росії, що вони не займаються ескалацією конфлікту.

Але ми не повинні через це засмучуватись. Україна готує безпекові домовленості з Данією, Нідерландами, Канадою, Італією та США. Угоди можуть відрізнятись в текстах, але ніяким чином не в політичних важелях та змістах.

Для нас важливо, щоб політичні домовленості в юридичних рамках реалізовували дуже конкретні речі. Йдеться про «action plan» – план заходів, тобто про певні постачання та їхню кількість до весни, осені чи наступного року. Для європейців вимір часу трошки інший, ніж для нас. Нам важливо, щоб під політичними зобовʼязаннями були конкретні плани з реалізацією. Треба, щоб всі угоди Україна з партнерами по НАТО підписала якомога швидше і там містились плани заходів до них.

Читайте також: Бундестаг підтримав надання Україні далекобійної зброї

Російський вплив

Влад Бундаш: Чи досі Німеччина та інші країни Європи бояться Росії? Нещодавно Еквадор мав передати зброю Україні, але Росія пригрозила забороною експорту бананів. Після цього представники Еквадору сказали, що не відправлятимуть озброєння нашій країні. Наскільки сильний російський вплив в країнах Європи й Латинської Америки?

Вікторія Вдовиченко: Російський вплив завжди буде важливим для країн Глобального Півдня, країни G7 чи європейських держав. Німецька угода ніяким чином не підважує ні євроінтеграційні, чи євроатлантичні прагнення України. Але ось ці виключені положення про ЄС та НАТО зняли через особисте прохання канцлера Олафа Шольца, як запобіжник до ескалації.

 Однак, я не думаю, що цей прецедент надалі використовуватимуть інші країни. Та важіль стримування чи побоювання щодо російської агресії існує.

Не всі країни ще ментально готові зробити крок на зустріч до того, щоб змінюватися та розуміти виклики України. Російська агресія гібридно крокує до кожної з країн.

Читайте також: Нова Зеландія передасть Україні новий пакет допомоги

Нагадаємо, Греція, Кіпр і Франція заблокували фінансування постачання для України безпілотників Bayraktar і артилерійських снарядів турецького виробництва, які мали закуповувати європейським коштом. 

Як зазначив у торік серпні Володимир Зеленський, українське виробництво безпілотників — «Лелек», «Фурій» тощо, — а також постачання від партнерів, усі форми імпорту — мають зростати, і це одне з найбільш вагомих завдань. 

Починаючи з серпня 2023 року, Україна серійно випускає далекобійний дрон-камікадзе, який схожий на іранський Shahed.

Кабмін торік виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Як повідомляло Громадське радіо, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі