Валерій Романенко: Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму інтерв’ю для Reuters каже, що виробництво безпілотників торік зросло в 120 разів. Тобто, чітко видно, що цій темі приділена максимальна увага. Бо відомо, що ми не маємо права стріляти по материковій частині Росії зброєю, яку ми отримуємо від наших західних союзників. І єдине, чим ми можемо уражати російську інфраструктуру, російські військові об’єкти чи російські підприємства військово-промислового комплексу — це ударні дрони, зброя вітчизняного виробництва.

Найпростіша з них — це дрони-камікадзе, ударні дрони з вибухівкою на борту. Найважливішою зброєю все ж таки залишаються снаряди і ракети, а от після них — дрони-камікадзе.

У сучасній війні той, хто вивів з ладу економіку ворога, той війну і виграв.

І зараз нам потрібно завдавати ударів в глибину території ворога. По всіх його об’єктах, які впливають на його обороноздатність. Тому нам вкрай потрібні такі дрони, які би летіли від 300 до 1000 кілометрів. І деякі варіанти в нас є, вже дрони долітали до Москви. Про Енгельс я не кажу, там була переробка старого радянського реактивного безпілотника у дрон. І таких ми не зможемо робити масово, бо в нас таких безпілотників залишилось одиниці. А загалом маємо нарощувати це виробництво.

Дрони-камікадзе AQ 400 Scythe. Фото: LinkedIn / Terminal Autonomy

Читайте також: Громадське радіо збирає кошти на дрони для спецпідрозділу «Ангели», де служить наша колега

Про останні атаки на нафтові об’єкти

Євгенія Гончарук: Є повідомлення зараз в українських медіа, що в ніч на 13 лютого в Москві бачили пожежу. І це пожежа в районі нафтопереробного заводу компанії «Газпромнефть». Таку заграву, начебто, бачили. І, мені здається, що це насправді ось ті результати, про які вже ми можемо говорити як про системну таку роботу. Скажіть, будь ласка, коли ми говоримо про отакі атаки, наскільки це ефективно? Як би ви оцінили ефективність, якщо ми говоримо про те, що ось, наприклад, нафтові об’єкти — це наша ціль?

Валерій Романенко: Виходячи з наших можливостей, ми здійснили максимально вдалий вибір цілей. Коли ми стріляли по російських промислових заводах, наші дрони не нанесли їм значних ушкоджень. А от нафтопереробні і об’єкти паливно-енергетичної структури… там дрон, який несе невеличкий заряд, здатний нанести величезну шкоду.

Тому були вибрані оптимально цілі для оцих наших невеличких дронів. Бо, на жаль, поки що ми не змогли зробити дрони, які хоча б наближаються до можливостей «іранських шахедів». Наші дрони несуть максимально 15-16 кг вибухівки. Основна маса — 4-6 кг. Тому дійсно об’єкти вибрані вкрай вдало

А група чи одиничні дрони, скоріш за все це дійсно групові пуски. Хтось та прорветься через ворожу РЕП, через ворожу ППО, і влучить по цілі. Тому що ми не можемо наводити дрони наші, і ніхто не може наводити дрони на кінцевому етапі траєкторії. Коли вже треба здійснювати донаведення чітко, в якийсь пункт, власне в районі цілі. Ну тобто, наприклад, якщо це завод, то по якомусь цеху, який є найважливіший.

Читайте також: Що треба знати про нові дрони-камікадзе, які отримали Сили оборони

Які дрони варто виготовляти Україні

Валерій Романенко: «Bayraktar» вже давно застарів. А ті «Bayraktar», які планують випускати в Україні — це не те, що є нагальною потребою для наших Збройних Сил. Саме комбіновані ударно-розвідувальні дрони поки що ми не можемо використовувати близько лінії фронту. Бо вони завеликі, не маневрені і занадто дорогі. Вони по вартості будуть співставні з зенітною ракетою. Або навіть будуть перевищувати вартість російських зенітних ракет.

А наша ціль, наша мета зараз — зробити український «шахед».

Це ідеальна конструкція, власне, для такого завдання. Нищення важливих об’єктів в глибокому тилу ворога.

На жаль, поки що проблема нашого дронобудування — це двигуни. Практично на всіх дронах стоїть двигун потужністю 7 кінських сил і вартістю 500 доларів. А на іранських дронах стоїть німецький двигун, який має потужність 50 кінських сил. Відповідно, він може й нести до 50 кілограмів вибухівки, забезпечуючи при цьому і дальність. І можливість встановлення досить ефективного обладнання для подолання зони ППО. Хоча останнім часом вони вже з великими труднощами долають нашу зону протиповітряної оборони. Але це все ж таки конструкція, яка більш вдала, ніж те, що зараз ми маємо і те, що ми використовуємо.

Євгенія Гончарук: Ви згадали оцей німецький двигун на 50 кінських сил. Чому ми не можемо скалькувати і просто зробити щось подібне? Чи це задорого і не виходить поєднати так потрібні нам і дешевизну, і масовість, і потужність двигуна?

Валерій Романенко: Ми можемо такі двигуни закупити, наприклад, в Німеччині. Ну вони дорожчі, але ж іранці йдуть на це. Вони організували у себе ліцензійне виробництво. Я би перше, що зробив — це організував у нас або ліцензійне, або викруткове виробництво цих двигунів. У нас же є підприємства, які загалом випускали не дуже потужні авіаційні двигуни, скажімо, і потужні авіаційні двигуни. Тобто, треба розгорнути просто ліцензійне або викруткове виробництво. Це коли поставляють основні компоненти двигуна, а ми робимо якісь там більш прості елементи цього двигуна, і все — у нас просто лінія збірки.

Те, що використовуємо ми зараз — це авіамодельні двигуни малої потужності. А потрібні авіаційні двигуни, які здатні забезпечити дрону і високу швидкість (для більш швидкого проходження російських зон ураження) і можливість нести достойну вагу, 50-60 кілограмів вибухівки. Бо колись «Укроборонпром» писав про 75 кілограмів вибухівки. Ну двигун потужністю 7 кінських сил, напевне, не зможе підняти 75 кілограмів вибухівки.

Читайте також: Дрони швидко витрачаються, і їх потрібно дуже багато — голова Авдіївської МВА

Переваги приватного виробництва БПЛА

Валерій Романенко: Ми можемо вибирати, хто з виробників дронів — найкращий, і давати йому якісь «найсмачніші» замовлення. Крім того, ми можемо вибирати різні дрони. Наприклад, нам потрібні дрони і типу «Shahed», а також дрони меншого типу, які застосовують для відволікання протиповітряної оборони. От деякі дрони в нас, наприклад, той, що назвали IQ400 — це дрон лише для відволікання протиповітряної оборони. Але фірма-виробник каже, що вона здатна випускати до 500 таких дронів на місяць.

Але чи вони долетять до цілі і нанесуть їй тією вагою вибухівки, яку вони можуть нести на борту, серйозні ушкодження — ну це навряд. Але відвертати протиповітряну оборону — це загалом для них прекрасне завдання. Тобто ми можемо вибирати кілька дронів, які нам будуть виконувати різні завдання. Бо робити універсальний дрон — це тупиковий шлях. Всі ці дрони мають бути спеціалізовані, вузькоспеціалізовані.

Робити дрон, який буде одночасно і розвідником, і камікадзе, і баражуючим — це не призведе до отримання належних результатів.

Про виробництво FRV-дронів

Валерій Романенко: Тут у нас класна ситуація. Тут дійсно виробництво зростає. І мало того, що дрони у великій кількості виробляються, зростають їхні можливості.

Деякі дорогі FPV-дрони чи дешеві пілотовані вже мають можливості автоматичного донаведення. Тобто оператору досить на кінцевому етапі позначити хрестиком ціль, і кинути управління дроном. І він же сам буде наводитися.

Тобто тут зростає і кількість, і якість, і можливості, і безпека для оператора. Бо чим довше оператор виконує процес управління дроном, тим скоріше його можуть засікти ворожі засоби радіорозвідки і уразити його позиції. З FPV-дронами єдина там проблема, що пишуть «Краще нам пришліть не 50 дронів, а 10 дронів високої якості». Тобто не можна все-таки дрони випускати на кухнях, треба все ж таки в невеликих колективах, де є фахівці, здатні виконати прошивку цього дрона як слід, чи перепрошити його і мати мінімальне тестове обладнання, яке би перевірило ці дрони на керованість. Бо часто кажуть, що от ми запустили дрон і раптом він тратив управління.

Читайте також: Дрони, які забезпечують «бавовну»: про перспективи виробництва БПЛА в Україні

Нагадаємо, торік 30 листопада стало відомо, що Міноборони України спільно з Міністерством стратегічних галузей промисловості збільшить у кілька разів виробництво ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки. А на початку листопада генеральний директор «Укроборонпрому» Герман Сметанін в інтервʼю «Економічній правді» розповів, що товариство серійно виробляє дрони-камікадзе, які літають на тисячу кілометрів. Їх створюють разом з іноземними партнерами.

Як зазначив у серпні 2023 року під час вечірнього звернення до громадян президент Зеленський, українське виробництво безпілотників — «Лелек», «Фурій» тощо, — а також постачання від партнерів, усі форми імпорту — мають зростати, і це одне з найбільш вагомих завдань.

Починаючи з серпня 2023 року, Україна серійно випускає далекобійний дрон-камікадзе, який схожий на іранський Shahed. Про це заявив керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін на пресконференції 27 грудня.

Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Кабмін торік виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Як повідомляло ГР, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.

Торік у грудня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Україна входить у новий рік з готовим планом щодо необхідної кількості зброї для ЗСУ, включно із потребою у дронах.

У січні цьогоріч міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав українців пройти безплатне навчання і збирати FPV-дрони вдома для допомоги українським військовим на полі бою.

6 лютого 2024 року президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про нарощування спроможностей сил оборони». Він доручив уряду разом із Генштабом ЗСУ опрацювати питання створення Сил безпілотних систем як окремого роду сил у структурі ЗСУ і за результатами опрацювання внести пропозиції на розгляд Ради національної безпеки та оборони.

Україна наразі вже наздогнала Росію за кількістю дронів-камікадзе дальнього радіуса дії. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту