Ілюстративне фото: REUTERS
Угорщина погодиться надати Україні допомогу в розмірі 50 млрд євро терміном на чотири роки, але за умови щорічного перегляду програми. Про це повідомив угорський прем’єр-міністр в інтерв’ю французькому виданню Le Point.
Говоримо про це з керівником аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Ілля Несходовський: Рішення, яке пропонує Орбан, є невигідним для України, адже кожен рік нам доведеться проходити ту процедуру, яку ми проходимо зараз. Тобто ми маємо отримати погодження, в першу чергу від угорського прем’єра. Протягом цього періоду може статися різне, адже ми не знаємо, коли закінчиться війна, як розвиватиметься ситуація. Тому Орбан зможе підіймати різні аргументи щодо того, чому допомогу можна не виділяти чи затримувати.
На сьогодні потреба державного бюджету у зовнішньому фінансуванні складає близько 38 млрд доларів, тому не отримання чи затримка фінансуванні від ЄС означатиме скорочення фінансування програм на армію або ж збільшення оподаткування. Через це Україна може стати неконкурентною, буде під питанням макроекономічна стабільність.
До того ж є можливість не отримати у 2024 році допомогу від США. У тих 60 млрд доларах, за які мали б проголосувати в Штатах, значна сума бюджетної та гуманітарної підтримки. Якщо ми цю підтримку не отримаємо, то Євросоюз єдиний може нас врятувати від бюджетного колапсу. Це буде можливо, якщо ЄС погодиться виділити Україні на 2024 рік не 12,5 млрд євро, а 20-25 млрд євро, щоб профінансувати наші бюджетні видатки.
Якщо ж приймуть процедуру, яку запропонував Орбан, то це зацементує фінансову допомогу від ЄС на 2024 рік на рівні 12,5 млрд євро. Тому ми маємо отримати від Євросоюзу гарантовану підтримку, а також повинні ставити питання розподілу 50 млрд євро таким чином, щоб більша сума надійшла саме зараз.
Читайте також: Що відбувається з допомогою США для України
Ілля Несходовський: Я впевнений на 90%, що 1 лютого за пакет підтримки для України на 50 млрд євро проголосують. Але я переконаний, що ці кошти нам надходитимуть рівномірно, не буде зміни пропорцій. А для нас це ризик, бо якщо американці не виділять нам кошти, то 12,5 млрд євро буде недостатньо, щоб профінансувати наші бюджетні видатки.
І тут постає питання, що робитиме наш уряд у випадку, якщо ми не отримаємо допомогу від США. Буде емісія чи збільшення оподаткування? Поки нічого не озвучують, але варто було б це проговорити. Адже не має бути такої політики, як перед 24 лютого 2024 року, коли поганий варіант розвитку подій не розглядали.
При цьому зараз політика Нацбанку є категорично неправильною, виходячи з нинішніх ризиків. Утримання такого курсу — це застілля перед катастрофою.
Зараз потрібно девальвувати національну валюту до 39-39,5 грн за долар, це 5-7% від курсу, що був наприкінці 2023 року. Тобто ми втратили декілька мільярдів гривень через різницю у курсах: ми продавали дешевше, ніж мали б продавати.
Також у нас падіння експорту, в тому числі через дії Нацбанку, аж 18%. Якби ми підняли курс, то це б підвищило конкурентність наших товарів на світових ринках, що б не призвело до такого падіння. До того ж ми втрачаємо не лише через експорт, а й через імпорт, який у нас зріс на 12%. Тобто фактично ми робимо досить дешевим внутрішній імпорт, і нині, прийшовши в продовольчий магазин, можна здивуватися кількості іноземних товарів. Ми починаємо імпортувати ті товари, які раніше експортували.
Отже, якщо допомогу від США ми не отримаємо, то треба буде регулювати курс, робити емісію, вводити додаткові податки, скорочувати видатки, на оборону в тому числі. Тобто, можуть порушити питання того, щоб зменшити соціальні виплати. Це може бути й скорочення виплат за загиблих або щось, скоріше за все, в цьому напрямку.
Читайте також: Індексація зарплат — це неправильний підхід в умовах ринкової економіки — Несходовський
29 січня представництво Бельгії, яка нині головує в Раді ЄС, повідомило, що посли країн-членів Євросоюзу узгодили механізм передачі Україні прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Доходи від заморожених активів переказуватимуть на спеціальний рахунок, а звідти їх планують згодом передавати Україні.
Ілля Несходовський: Від заморожених російських активів вже накапало від 5 до 8 млрд доларів. Прийняття рішень щодо передачі Україні цих доходів — це питання другої половини 2024 року.
Олена Новікова: Тобто в перші пів року ці гроші нас не врятують.
Ілля Несходовський: Якщо від партнерів буде тимчасове ненадходження коштів, то нам буде складно, але не катастрофічно, адже ми зможемо близько 6 місяців покривати необхідні видатки за допомогою емісії, жорсткої економії тощо.
Нагадаємо, 1 лютого відбудеться спеціальне засідання Європейської ради, під час якого лідери держав та урядів ЄС прийматимуть рішення щодо внесення змін до багаторічного бюджету ЄС на 2024-2027 роки. Пропозиції Єврокомісії передбачають створення так званого Українського фонду в обсязі 50 мільярдів євро на наступні чотири роки, які забезпечать сталу підтримку для України зараз, а також у перспективі, під час повоєнного відновлення країни.
Як відомо, Угорщина наклала вето на окремий пакет економічної підтримки України у розмірі 50 мільярдів євро. Будапешт також блокує виділення 500-мільйонного траншу з Європейського фонду миру.
Утім, нещодавно видання Politico з посиланням на джерела писало, що Угорщина зніме вето на 50 млрд євро фінансової допомоги Україні, якщо Єврорада затвердить голосування за виділення коштів на щорічній основі. Як пише видання, це може дати Віктору Орбану кожного року блокувати допомогу Україні, вибиваючи для Угорщини різноманітні поступки.
25 січня віцепрем’єрка-міністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону запевнила, що небезпеки того, що Україна залишиться без фінансування Європейського Союзу, немає. За її словами, рішення про надання фінансової допомоги Києву в розмірі 50 млрд євро на наступні чотири роки однозначно ухвалять.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі