Фото: Юлія Кочетова
Володимир Філенко вважає, що найбільший здобуток незалежності України за 33 роки — це той факт, що ми змогли встояти у повномасштабній війні проти Росії. І завдяки цьому продовжується наша боротьба за незалежність.
«Свобода просто так не дається. Наші сподівання, що ми мирно від’єднаємось, вийдемо з імперії, перетворимось з колонії на незалежну державу — марні. За свободу треба боротися. І найбільший здобуток — це дійсно те, що Україна як держава, насамперед Збройні сили України відстоюють ту Україну, яку ми проголосили», — каже Філенко.
Читайте також: «Під окупацією Заходу»: як росіяни брешуть про незалежність України
У 1991 році точилися дискусії навколо того, чи справді настав час, щоб проголошувати незалежність України. Зокрема Лариса Скорик та Володимир Гриньов казали, що спочатку варто провести декомунізацію, а потім проголошувати незалежність.
Утім, Володимир Філенко вважає, що такі обговорення — недоречні.
«Україна мала бути незалежною ще 300 років тому. А шукати всілякі відмазки, відворотки, тим більше на тлі тих подій, які розвиваються, — зараз це, щонайменше, не по-державному, не по-людськи, нечесно», — підкреслює польовий командир Помаранчевого Майдану.
За словами Філенка, вищезгадана дискусія ледь не зірвала саму можливість проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. Адже, як каже політик, було б складно ухвалити рішення про незалежність, якби разом довелося ухвалювати рішення про заборону Компартії.
Читайте також: Декларація про державний суверенітет — один з етапів унезалежнення України від Росії — Стецьків
У 1990 році, як пригадує Володимир Філенко, відбулися перші відносно демократичні вибори в українському парламенті. Вперше у Верховну Раду потрапили не ті, кого «поставила» Компартія. Серед парламентарів тепер були дисиденти: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олесь Шевченко.
Того ж року у парламенті почала формуватися опозиція — «Народна Рада». Як каже Філенко, до неї увійшло 80 людей з так званого «Демократичного блоку», в основі якого був «Народний рух України». А також до «Народної Ради» доєдналося 45 депутатів із «Демократичної платформи», які формально були членами компартії, але фактично — антикомуністами. Серед них був і Володимир Філенко.
«Я дійсно мав стосунок до утворення “Народної Ради”. Вона стала загальнонаціональною опозицією. Вона могла говорити від всіх регіонів. Бо “Демократичний блок” був переважно представлений західною Україною і містом Київ. А “Демократична платформа” — півднем і сходом України. І це об’єднання стало потужним, авторитетним», — розповідає екснардеп.
І хоч більшістю у Верховній Раді тоді були все-таки комуністи, але «Народна Рада» таки нав’язувала порядок денний. За словами Філенка, річ у тім, що за опозицією були люди, було те, що зазвичай називають «вулиця».
«Десятки, а потім сотні тисяч людей були під Верховною Радою, коли там ухвалювали доленосні рішення. Зокрема такі, як Декларація про державний суверенітет і Акт проголошення незалежності України», — наголошує Філенко.
24 серпня в Україні відзначають День Незалежності. Цього дня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
Ухвалення документа відбувалося в умовах реальної загрози державному суверенітету України. Це стало відповіддю на спробу державного перевороту 19 серпня 1991 року з боку реакційно-консервативних сил у вищому керівництві Комуністичної партії Радянського Союзу.
Цього року до Дня Незалежності України відбудеться 144 заходи.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі