Фото ілюстративне з Facebook Госпітальєри
Гостя — народна депутатка України Інна Совсун. Говоримо про проєкт закону, що дозволить Міноборони формувати стандарти медичної допомоги на основі вимог НАТО.
Валентина Троян: Трохи про стандарти НАТО, які вони, багато ми чуємо це словосполучення, але я впевнена не всі слухачі розуміють чітко, що це за вимоги такі?
Інна Совсун: Якщо говорити конкретно про військову медицину, а це саме та тема, якої стосується законопроєкт, то в цьому законопроєкті згадуються дві речі. З одного боку, згадуються стандарти НАТО, це власне стандарти НАТО як організації, але так само цей законопроєкт передбачає можливість використовувати стандарти не НАТО, а окремих країн-членів НАТО. Якщо в НАТО як організації немає стандарту по якомусь питанню, але є окремі країни, армії яких запровадили стандарти з військової медицини, то Україна теж їх може приймати.
І конкретно в темі військової медицини це насправді дуже важливо. Багато питань, на які звертають увагу в темі військової медицини, не є врегульованими на рівні НАТО. Але, до прикладу, військова медицина дуже добре розвинена в Сполучених Штатах. У них є окремі інституції, які цим займаються, окремі розроблені стандарти настанови, лікування тощо. І наші прогресивні військові медики, наша волонтерська спільнота орієнтуються на ось ці стандарти, які напрацьовані безпосередньо американцями. Але до прийняття цього законопроєкту ми не могли їх приймати як офіційні всередині країни. І тому цей законопроєкт дав таку юридичну можливість: там, де є, використовувати стандарти НАТО, а там, де немає, ми будемо використовувати стандарти американської армії. До прикладу: перелік турнікетів, які є хорошими, і які можна використовувати на полі бою.
Як ви пам’ятаєте, влітку 23-го року вийшла велика заява від багатьох волонтерських організацій про те, що в українській армії до сьогодні не вирішена проблема постачання хороших аптечок. Українським військовим подекуди надходили хороші аптечки та турнікети, в тому числі й американські CAT, ті, які рекомендовані американським комітетом з тактичної медицини. Деякі хороші українські турнікети надходили, наприклад, Січ. А подекуди приходили або китайські підробки, або турнікети, якість яких взагалі нічим не доведена. Частина цих турнікетів приходила як гуманітарна допомога.
І тому, власне кажучи, необхідно було затвердити хоч якісь критерії, а що таке хороший турнікет, аби були підстави закуповувати хороші турнікети.
Читайте також: Китайські турнікети: чи припинить нове командування Медичних сил вбивство українських військових
Валентина Троян: Які пункти у цьому проєкті закону, можливо, були найбільш суперечливими? Ну, тобто, що автори найбільше сперечалися? І які аргументи наводили?
Інна Совсун: Я є першою авторкою цього законопроєкту, але співавторами стали багато народних депутатів, які знали проблему і теж підписали цей законопроєкт. Але ми це писали разом з Міністерством оборони та Міністерством охорони здоров’я. Тобто, ми початково залучили тих головних стейкхолдерів, які відповідальні за цей процес.
Тому у нас не було затятих суперечок.
Цей закон покриває не тільки обладнання, але й методи лікування, методи піклування про поранених на полі бою. Ось.
Я б сказала, що, мабуть, більший супротив, але не скажу, що він був дуже активний, був від частини недоброчесних українських виробників турнікетів, які роками продавали на тендерах свої турнікети, які не закуповує жодна інша волонтерська організація в Україні, бо вони знають, що це погані турнікети. І тут вони зрозуміли, що раптом у них ця можливість продавати свій неякісний товар просто зникне. Тому вони якісь там рухи робили, але я теж не скажу, що дуже інтенсивні.
Валентина Троян: Скажіть, а чи передбачає законопроєкт покарання для тих, хто сприятиме тому, що в армію потраплятимуть нестандартні турнікети?
Інна Совсун: Конкретно по турнікетах — ні, тому що він прописує правила дії. Тобто він не стосується кримінального кодексу чи навіть адміністративного, він радше прописує: «Ось так має бути».
Виникатиме питання відповідальності за надання допомоги. Тому що якщо переходити на американські настанови з надання медичної допомоги на полі бою, то це буде тривалий процес. І це треба ж перевчити всіх бойових медиків, навчити лікарів тощо. І тут це буде триваліший процес.
Слухайте також: Інна Совсун: У захисників кожен четвертий турнікет — незрозумілої якості
Валентина Троян: Скажіть, а чи буде шанс закупляти ці турнікети, які відповідають стандартам, просто чи їх вистачить?
Інна Совсун: Це хороше питання, насправді я спілкувалася з американцями, щоб зрозуміти, чи в принципі ось ця кількість турнікетів, яка нам потрібна, чи вона є в наявності. Бо це складне питання, тому, що така кількість турнікетів в світі ніколи не була потрібною, як є сьогодні. Одним із шляхів розв’язання цього питання є таке: я дуже сподіваюся, що якісь українські турнікети будуть внесені в цей список, який рекомендований Американським комітетом тактичної медицини. Найбільше сподівання на турнікет «Січ», який має дуже хороші відгуки серед українських військових та волонтерів.
І у випадку, якщо він пройде і потрапить до цього переліку, ну, по-перше, це буде визнання досягнень українських промисловців. По-друге, звичайно, що в них теж є додаткові спроможності виготовляти додаткові турнікети і це, звичайно, частково перекриє цю потребу, яка є.
У 2022-му році Командування медичних сил закупило близько 50 тисяч турнікетів. Це навіть близько не та потреба, яка реально є.
Були коментарі від окремих там службовців в Командуванні медичних сил, мовляв, «Ви зараз поставите стандарт, а потім цих турнікетів не буде, і що ми будемо робити?». Але ж це не значить, що можна залишати все, як є, і удавати, що так, як сьогодні — це нормально. Тому на перших етапах труднощі будуть, але ринок теж підлаштовується під ситуацію. Американські виробники готові навіть відкривати додаткові потужності для того, аби задовольняти більший попит. Я хочу сподіватися, що й українські виробники також потраплять до цього переліку. І ми будемо українськими турнікетами цю потребу перекривати.
Слухайте також: Яна Матвійчук: на складах є 100 тисяч якісних турнікетів, начмедам не треба боятися рапортувати про заміну
Нагадаємо, торік 19 листопада президент Володимир Зеленський призначив нового командувача Медичних сил Збройних сил України. Замість генерал-майора медичної служби Тетяни Остащенко призначено генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. Він наразі обіймав посаду начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у місті Києві.
Як повідомляло Громадське радіо, 20 липня 2023 року у соцмережах з’явилася інформація про факт неспрацьовування кровоспинних турнікетів при спробі зупинки кровотечі військовослужбовцями з 82 бригади ДШВ під час виконання бойових завдань. Попри спростування Командування медичних сил, що турнікети придатні, згодом у мережу потрапили результати тестування даних турнікетів у ДП «Укрметртестстандарт», проведеному за запитом КМС.
Результати тестування підтвердили сумнівну якість даних кровоспинних турнікетів, а також те, що КМС приховувало реальний стан справ.
За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aida Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.
Як зазначив в ефірі ГР ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.
Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі