Вікторія Єрмолаєва
Інна Совсун
Інна Совсун: У захисників кожен четвертий турнікет — незрозумілої якості
Інтерв'ю
Народна депутатка Інна Совсун та бойова медикиня батальйону «Госпітальєри» Ріна Резнік розповідають про ситуацію із закупівлями сертифікованих турнікетів Медичними силами.
Ведучі1
Гості2
Фото з Facebook-сторінки Госпітальєри
Яка ситуація із закупівлями турнікетів?
Інна Совсун: Два дні тому на засіданні комітету оборони розглядали питання забезпечення медиків, зокрема турнікетами. Волонтерські організації підняли цю дискусію, бо на їхню думку, не вистачає аптечок, а Командування медичних сил не справляється з цією задачею. Якби не волонтери, то комітет навіть не звернув би увагу на цю проблему.
На засіданні доповідала Командувачка медичних сил. Вона повідомила, що за 2023 рік вони не придбали жодної аптечки, оскільки партнери надавали їм медичні засоби як матеріально-технічну допомогу. Але жодних цифр вона не озвучила. Де-факто, Медичні сили самі відсторонилися від проблеми, тому не володіють базовими даними. Але вони провели інвентаризацію. Надіслали звернення в частини, щоб дізнатись інформацію про наявні турнікети.
За даними КМС стало відомо, що 55% турнікетів — CAT, 20% — від українського виробника «Січ», а решта — від невідомих фірм. На думку командування, ці цифри є позитивними. Але мені здається, що це страшно — кожен четвертий турнікет у захисників незрозумілої якості.
Я спитала командувачку, хто саме забезпечив всі ці турнікети, які були у звіті. Вона не відповіла прямо. Але я на 99,9% впевнена, що туди входили також й волонтерські аптечки. Вийшла така ситуація: волонтери здійняли галас, КМС проблеми не бачить і відзвітовує волонтерськими турнікетами й аптечками. Якась крайня міра цинізму.
Слухайте також: Домедична допомога: прості поради, що можуть врятувати життя
Як проблема виглядає на практиці?
Ріна Резнік: Історія почалась зі звернення начмеда 82 бригади. Їм прийшли погані та несертифіковані турнікети. Такі я бачила на початку повномасштабного вторгнення на складах. Начмед написав рапорт, що турнікет не спрацював на одному із бійців.
Командування повідомило, що вони не купували такі, а їх передали партнери. Потім сказали, що перевірять вироби. Дійшли висновку, що вони — «нормальні». Далі спростували ж це.
Врешті-решт просто закрили коментарі на своїй сторінці в Facebook. Відмовились спілкуватись із громадськістю. А коли вже звернулись волонтери, то цим зайнялись інші департаменти Міноборони. КМС оголосили про інвентаризацію протягом двох тижнів. Незрозуміло, як вони збирались перевірити велику армію протягом такого короткого проміжку часу.
Раніше ми говорили лише про закупівлю аптечок, бо не спадало на думку, що можна купувати окремо турнікети, а окремо аптечки. Аліна Михайлова чи Марія Назарова якось спитали, коли вирішиться це питання. Хтось з Медичних сил відповів, мовляв, навіщо їх закуповувати, в нас є трофейні. У мене це викликало істеричний сміх. Бо в тих «сумках санітарки» лежать 25 бинтів та мисливський ніж.
На форумі про тактичну медицину від «Фонду Сергія Притули» Командування медичних сил сказало, що українська армія забезпечена на 90% аптечками. Це нонсенс. Просто вигадане число. За відчуттями тих, хто був на фронті та займався евакуацією, такі дані далекі від правди.
Щоб реально порахувати забезпечення аптечками, треба провести якісну інвентаризацію. Через вертикаль влади інформація спотворюється. Начмед батальйону не може сказати правду про неякісні турнікети начмеду сектору. Бо вийде винним за те, що прийняв їх у поганому стані. Або ж йому взагалі не відправили нічого.
Існує сім турнікетів, які рекомендовані у світі та рятують життя. Вони повинні створювати правильний тиск, не рватись, зупиняти кровотечу. На жаль, Командування медичних сил думає по-іншому. Командувачка каже, що турнікет добрий тільки тим, що не рветься. Але це не єдина його функція, бо він не просто так коштує дорого. Турнікет — доволі складний продукт, не просто тканина на палиці.
Що з цим робити?
Інна Совсун: На рівні комітету прийняли рішення визначити єдині вимоги до турнікетів, які можуть застосовувати Сили оборони. На сьогодні у нас немає стандартів та критеріїв, за якими можна було б оцінити якісний чи неякісний турнікет.
Як виправдання, Командування медичних сил посилається саме на відсутність вимог. Їх має розробити Міністерство охорони здоровʼя, яке вже погодилось на це.
Головне, щоб в процес формування вимог не включились недобросовісні українські виробники, які захочуть, щоб стандарти підходили й під їхні турнікети.
Читайте також: Фронтовий відеоблогер і бойовий медик Дмитро Гутман: чого навчила війна?
Про забезпечення в армії
Ріна Резнік: Моя бригада покладається на 3-4 благодійні фонди, які постійно забезпечують нас такмедом. Тобто, все лежить на плечах волонтерів. Нещодавно нам надіслали декілька тисяч турнікетів від проєкту «Птахи» фонду «Відчуй».
Паралельно ми пишемо рапорти, запити до Командування медичних сил, щоб дали матеріали для роботи бойових медиків. Але ми не віримо, що нам колись все це нададуть.
Громадське радіо готове надати слово Командуванню медичних сил.
Читайте також: Пакет крові необхідний пораненому не через 5 годин, коли поруч з ним буде лікар, а якомога скоріше — інструкторка з тактичної медицини
Нагадаємо, 20 липня 2023 року у соцмережах з’явилася інформація про факт неспрацьовування кровоспинних турнікетів при спробі зупинки кровотечі військовослужбовцями з 82 бригади ДШВ під час виконання бойових завдань. Попри спростування Командування медичних сил, що турнікети придатні, згодом у мережу потрапили результати тестування даних турнікетів у ДП «Укрметртестстандарт», проведеному за запитом КМС паралельно з відправкою комісії. Результати тестування підтвердили сумнівну якість даних кровоспинних турнікетів, а також те, що КМС приховувало реальний стан справ.
За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aida Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.
Як зазначив в ефірі ГР ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.
Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
