Фото: zn.ua / depositphotos / designer491
11 липня в Києві проходив круглий стіл на тему: «Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до КПК». Організатором була ГО «Маніфест 42». Її учасники пропонували внести низку змін до законодавства, зокрема Кримінального процесуального кодексу, які унеможливлять невмотивований тиск правоохоронних органів на підприємців.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук, який також був учасником круглого столу, каже, що тиск на бізнес в Україні є. Він відбувається під виглядом «неправильно зрозумілої» боротьби з корупцією, ворожими впливами тощо. Так, за словами спікера, ні однією зі справ, яку розглядали на конференції, не опікується Бюро економічної безпеки (БЕБ). При цьому чотирма справами займається ДБР, яке до бізнесу не має, у теорії, жодного стосунку.
Ващук навів кілька кейсів щодо тиску на бізнес. Перший — справа Х-парку, парку екстремального спорту. Там спершу розпочали справу проти невизначених держслужбовців, яких ще шукають, але, водночас, уже почали арештовувати рахунки бізнесу тощо.
Інша справа стосується запорізької компанії EDS Ukraine, яка виробляє обладнання, пов’язане з електричними системами. Як пояснює власник, він сам будував фірму протягом 15 років, вона не є перекупленою чи приватизованою. Але, щоб взятися за контракт відновлювання енергетичної інфраструктури «Укрзалізниці», фірмі у консорціумі потрібен був партнер, який би займався струмом. Виявилося, що у цього партнера, можливо, у минулому є російський слід.
«По ланцюжку прийшли й до них (до EDS Ukraine — ред.) обшуки, вивалювання сейфів тощо. І тоді втратилося зацікавлення до відсутнього у них російського сліду, а з’явилися питання: “А може розпилювали ви бюджет? А може це, а може те?” Тоді він (власник фірми — ред.) зробив висновок: “На біса я взявся за державні контракти, якщо це притягає тільки обшуки й зло?”. Тобто держава не може одночасно хотіти, щоб бізнес брав участь у великих проєктах відновлення, зокрема, що відбуваються за бюджет, і тоді робити неспівмірні, непропорційні кроки у поборюванні, натягнуті за вуха», — розповідає бізнес-омбудсмен.
Читайте також: «Цей законопроєкт ділитиме бізнес на категорії»: експерт про «клуб білого бізнесу»
Роман Ващук розповідає про ще один випадок невиправданого тиску. Омбудсмен був на невеликому спиртзаводі на Черкащині у селі Великі Канівці. За документами, минулого року завод мав оборот 85 мільйон гривень та сплатив 24 мільйони гривень податків. Але при цьому із нього вимагають сплатити 370 мільйон гривень податків.
«Спиртзавод, по дефініції, мусить, напевно, виробляти “наліво” спирт. І тим самим інтуїція підказує людям в Києві, які дивляться на ландшафт спиртзаводів, що всі вони однакові.
З одного боку, правильно, що взялися за підакцизну сферу, і хочеться навести там порядок. І, без сумнівів, були зловживання, зокрема в лікеро-горілчаній промисловості. Але тут ми маємо маленький спиртзавод, який працював не на лікеро-горілчану промисловість, а на фармацевтичну і трохи на бісквіти. Тобто на Харківську бісквітну фабрику. Тобто це не ті сектори, де панує “ліве” продавання спирту. Але до цього заводу застосували те саме лекало, як і до всіх інших», — каже Ващук.
Спікер впевнений, що держава розвинула складні й дорогі механізми податкових служб не для того, щоб інтуїтивно вимірювати кількість податків. Тому потрібні різні кампанії для покращення ситуації в цій сфері.
Загалом експерт вважає, що потрібно ментально перезавантажити підхід до адміністрування. Це, зокрема, означає повернути державним службовцям право на ухвалювання рішень згідно зі здоровим глуздом.
«Тобто держслужбовці не мають боятися ухвалювати рішення, не мають боятися ставити свої підписи. Бо як тільки вони побояться, як почнуть штрафувати замість того, щоб дозволяти, тоді починаються правоохоронні проблеми, суди, тоді затягуються речі на роки. Україна не має тих років, щоби бізнеси сиділи в судах. Тому потрібно повернути як бізнесу, так і партнерам із держави, державним службовцям, право на здоровий глузд», — підсумовує бізнес-омбудсмен.
Читайте також: Бізнес-спільнота просить уряд і парламент вирішити п’ять ключових проблем із бронюванням
За результатами круглого столу «Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до КПК», однією з головних пропозицій бізнесу є внесення змін до процедури проведення обшуків починаючи від дій та відповідальності процесуального керівника у справі й закінчуючи правом адвоката на окреме фільмування процесу обшуку та визнання цих відеоматеріалів доказовою базою під час судових розглядів.
Також бізнес хоче врегулювати арешти рахунків, майна. Пропонується збільшити термін арешту до трьох місяців, якщо є явні ознаки правопорушення і слідчий та процесуальний керівник мають переконливі аргументи. Але таке рішення має ухвалюватися слідчим суддею за окремою процедурою.
Ще пропонують ввести в нормативне поле поняття «критично важливе майно», поняття «прав власності добросовісного набувача» та чіткіше визначити параметри останнього.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі