facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Цей законопроєкт ділитиме бізнес на категорії»: експерт про «клуб білого бізнесу»

Інтерв'ю

Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба коментує в етері Громадського радіо законопроєкт про «клуб білого бізнесу», який ухвалила Верховна Рада.

«Цей законопроєкт ділитиме бізнес на категорії»: експерт про «клуб білого бізнесу»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Хто зможе потрапити в «клубу білого бізнесу»

Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Мирослав Лаба пояснює, що законопроєкт визначає критерії, за якими компанії віднесуть до таких, які мають високий рівень сплати податків. Йдеться про рівень сплати податку на прибуток, рівень сплати по ПДВ, а також декілька інших критерій, які пов’язані з відсутністю податкового боргу і приналежності компанії до Росії.

«Я схиляюся до думки, що можна буде купити консультацію від певних юридичних компаній, які допоможуть стати членом «клубу білого бізнесу». Законопроєкт спрямований не для бізнесу, а спрямований для Податкової служби. На сьогодні ці критерії вже працюють у системі блокування податкових накладних, де по кожній компанії аналізується податкове навантаження. Однак, підстав для таких критеріїв у податковому кодексі немає. Вони були лише визначені постановою Кабінету міністрів. Бізнес неодноразово порушував це питання. Окреме дослідження НАЗК вказувало, що у цих критеріях є певні корупційні ризики. Поспіх з прийняттям цього законопроєкту пов’язаний з тим, що влада розуміла, що ця нинішня система адміністрування не повною мірою відповідає положенням Податкового кодексу. У червні він вже буде підписаний президентом та стане законом», — пояснює Лаба.


Читайте також: Як Державна податкова служба блокує роботу українського бізнесу


На які групи платників податків вплине цей законопроєкт

Експерт зазначає, що найбільше законопроєкт вплине на тих платників податків, які є наближеними до влади, які мають можливості купити цей квиток або купити консультацію, як потрапити у цей «клуб білого бізнесу». На його думку, для більшості платників податків цей законопроєкт не матиме якогось важливого впливу.

«Близько 25 тисяч компаній щомісячно потрапляють під блокування податкових накладних через невідповідність певних критеріїв. Цей законопроєкт означає, що це блокування, цей тиск на бізнес, буде чинитися уже не щодо спірних законодавчих колізій, а на законних підставах. Тиску менше не стане. Одна з причин прийняття цього законопроєкту — необхідність збільшення податкових надходжень. Є необхідність наповнювати бюджет. Ті, хто захочуть стати членами «клубу білого бізнесу», будуть змушені сплачувати більшу суму податків, ПДВ і заробітну плату. На тих, хто не захоче чи не зможе стати членами «клубу білого бізнесу», тиск чинитиметься на законних підставах», — говорить Мирослав Лаба.

Правильний та неправильний бізнес

Фахівець з питань податкової політики каже, що коли прочитай цей законопроєкт, то згадав політичну рекламу 2004 року, в якій Україну ділили на сорти.

«Цей законопроєкт буде ділити бізнес на якісь категорії, частини. З одного боку, влада декларує, що перелік цих компаній буде публічний на сайті Податкової служби. Але якщо компанія не хоче, то вона подає заяву і її не публікують. Це буде можливість завести туди «95-й квартал» або якусь наближену до депутатів чи до влади компанію, але її не публікуватимуть, тому що компанія не виявила такого бажання», — каже Лаба.

Читайте також: Уряд підтримав постанову про бронювання від мобілізації у «Дії»


Більше про «економічне бронювання»

Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки», що передбачає «економічне бронювання» працівників від мобілізації.

За словами нардепа від «Слуги народу» Дмитро Наталухи, закладена концепція «економічного бронювання» дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. Вона має працювати так:

  • кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
  • сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
  • бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабінет міністрів. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Також Наталуха анонсував, що незабаром до парламенту подадуть два альтернативних законопроєкти, які будуть включати:

  • модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн,
  • також змішану модель — 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Що відбувається з українськими церквами в окупованому Криму

Що відбувається з українськими церквами в окупованому Криму

1 год тому
Ірина Фурман: «Європейці програють українцям за якістю і швидкістю сервісу»

Ірина Фурман: «Європейці програють українцям за якістю і швидкістю сервісу»

4 год тому
В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»

В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»

4 год тому
Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири

Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири