Як в Україні працюють добровільні пожежні команди

Гість — керівник добровільної пожежної команди, керівник ГО «Добровольці-вогнеборці Старосинявщини» Валентин Матіяш.

Особиста історія залучення до руху добровольців-вогнеборців

Валентин Матіяш: Даний рух розпочався ще в далекому 2014 році, коли до нас завітали друзі з Польщі. Ми дискутували на цю тему, я ще тоді служив в ДСНС. Мені було дуже дивно, що там люди навчаються за власні кошти для того, щоб потім безкоштовно рятувати, допомагати, захищати, надавати цивільний захист населенню, однодумцям.

Ця ідея живила, я її вивчав, і в 2017 році я створив громадську організацію вже, маючи певний досвід. Я вже не служив в ДСНС. І почав рухатися окремою стежкою.

Звичайно, хтось кепкував, хтось просто давився з посмішкою. Тому що насправді багато є пережитків радянської системи, яка не давала розвиватися. Було створено багато таких підрозділів, але вони були просто на папері. Вони нічим не забезпечувалися. Вони були лише для статистики.

Для того, щоб зламати стереотип, була організована спільно з ГУ ДСНС України в Хмельницькій області поїздка в Польщу, а саме в місто Турава.

І ми взяли дуже багато людей, і особливо тих, які були скептично налаштовані. І коли ми поїхали туди, дуже сильно здивувало всіх, коли начальниками караулів були не хлопці, а дівчата. Там гендерна рівність дуже на високому рівні. І я пішов їхнім маршрутом.

Ми залучили дуже багато дівчат до нашої справи. І 12 квітня ми відкрили добровільну пожежну команду на Старосинявщині. І це не кінець, це лише початок, тому що далі у нас буде асоціація.

Читайте також: В Україні створюють добровільні пожежні команди

Хто входить до першої команди

Валентин Матіяш:Це різні люди, абсолютно. За характером, за професією. Але ми всі друзі по духу. Ми всі хочемо допомагати людям. І ми це робимо. Хто вони? Це і сантехніки, і безпосередньо бухгалтери, фінансисти, і працівники «Укроборонпрому» навіть.

У нас нараховувалося 72 людини на початках, але, на жаль, війна внесла коригування, і нас залишилося 12 зараз в строю.

Ми проходили підготовку на навчальному центрі аварійно-рятувального загону Хмельницького. Тобто наші добровольці пройшли увесь шлях пожежника-рятувальника. У них є відповідні документи, вони розуміють, як себе поводити в тій чи іншій кризовій ситуації. Ця робота була із психологами, в тому числі. Ми зараз акцентуємо більше на допомогу рятувальникам, як автомобіль першої допомоги. Тобто перші прибули до місця пожежі, локалізували подію, а далі вже прибувають основні сили і засоби для того, щоб повністю вже ліквідувати її.

Так, як нам поляки подарували костюм для боротьби з бджолами, осами. Тому і на це ми теж будемо їздити, адже не всі професійні підрозділи ДСНС мають відповідне облаштування.

Забезпечення Добровільної пожежної команди

Валентин Матіяш: У нас є бойовий одяг пожежного, шоломи, взуття спеціалізоване. Щодо автівки, то друзі-поляки нам допомогли, безоплатно надали автівку. Ми її за власні сили реанімували, перефарбували, переварили, тобто довели до такого ідеального технічного стану. І на сьогодні вона вже забезпечена відповідним обладнанням, має помпу, бак з водою, місткість.

Тобто ми готові до виконання бойових завдань, скажемо так, для рятування людей, людських життів. І наразі ми зараз маємо навчити двох наших колег безпосередньо плавцями-рятувальниками, щоб вони вже могли працювати, чергувати.

У нас є водойма дуже прекрасна, водосховище Христосів. І ми зараз будемо облаштовувати пляж і рятувальне відділення.

У липні в Україні буде сформована нова система сповіщення за зразком Польщі. Тобто, коли трапляється пожежа, одразу йде повідомлення всім рятувальникам і всім добровольцям.

Доброволець, який може виїхати на пожежу, підтверджує, що він виїжджає. Тому що нас багато, ми ж не знаємо, хто перший добирається. Якщо я перший добираюся, я вже ставлю відмітку, що я добрався. Відмітку ставлю, що я вже доїхав, я виїжджаю. І всі решта розуміють, що не потрібно їхати до місця дислокації підрозділу нашої добровільної пожежної команди, а вже безпосередньо на місце виклику, яке було в заявці.

Читайте також: Окупанти зруйнували на Донеччині будинок, в якому проживали рятувальники

Як долучитися до добровольців-вогнеборців

Валентин Матіяш: Звертатися безпосередньо можна в ДСНС. Все буде залежати від регіону, де перебуває дана людина.

Тому що, якщо там немає добровільної пожежної команди, але людина має бажання, то можна давати мої контакти. І я залюбки проконсультую, вийду, допоможу, познайомлю з поляками, завезу в Польщу. Тобто ми все зробимо для того, щоб цей рух рухався вперед, насправді розвивався. Адже безпека — це основа. І, як кажуть в Польщі, це гонорово. У них рятувальник — на найвищому щаблі авторитету.

Навчання триває місяць. Воно коштує грошей. В цьому випадку частина рятувальників по програмі «U-LEAD», а частина вже була за наші власні кошти. Тобто, в основному, люди всі самодостатні, просто хочуть бути рятувальниками, і вони не бачать перешкод. Тому що виші, які навчають бути рятувальниками, вони мають обмежене державне замовлення. Вони не всіх приймають. А хтось захотів стати рятувальником в 50 років, до прикладу, хтось 45.

Тому ми раді всім, хто до нас хоче долучатися до нашої добровільної пожежної команди й буде допомагати кожному.

Читайте також: За час повномасштабної війни загинув 21 сапер ДСНС — Клименко

Як розповідало Громадське радіо, нині, під час війни, більший акцент іде на цивільний захист і на підтримку добровільних пожежних команд, тому що Служба надзвичайних ситуацій не завжди встигає відреагувати. 

Явище добровільних пожежних команд є поширеним у Польщі. Добровільний пожежний рух там має історію понад 100 років. Добровольці — це люди, які мають основне місце роботи, а у вільний від роботи час допомагають убезпечувати свої громади.

Також відомо, що створення команд добровольців розпочалося у вересні 2016 року у шести пілотних областях — Донецькій, Дніпровській, Київській, Вінницькій, Тернопільській і Львівській.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі