Вероніка Вельч була залучена до допомоги Полу Вілану ще з 2019 року разом з командою Ridgely Walsh та американським адвокатом Раяном Файхі. Пол пробув у російській вʼязниці майже 6 років.
«Його брат-близнюк якимось чином знайшов нас. Ми вже мали досвід роботи над кейсом Магнітського і санкціями проти Росії», — розповідає Вельч про початок співпраці.
Вона каже, що у 2019 році їхня команда зверталась у Конгрес щодо Пола Вілана і тоді здавалось, що його швидко звільнять. Але його звинуватили в шпіонажі у РФ. Росія дуже довго відтягувала судовий процес над Полом. А поки не відбудеться суд, ніякого звільнення, помилування чи інших підходів не можуть бути.
Юристка розповідає, що американський ветеран Пол Вілан приїхав перед католицьким Різдвом до Росії. Хтось зі знайомих йому передав в руки якусь флешку. Там мали бути фотографії з його попереднього візиту до РФ, але в цей момент його схопили та сказали, що це передача якоїсь класифікованої інформації. Так він потрапив у вʼязницю та почалось багато спекуляцій.
«Окрім того, що він громадянин США, він народився в Канаді у батьків, які мають ірландське походження. Якщо ти маєш ірландське походження, ти автоматично отримуєш громадянство Ірландії. Оскільки народився в Канаді, то має ще й канадське громадянство. У нього було декілька паспортів, що збільшило нервовий тиск та непорозуміння.
Але він перетнув кордон Росії за паспортом США. Для Штатів захист кожного громадянина — це справа честі, та ще й ветерана. Тому його кейс став відомим.
За часів адміністрації Трампа було декілька моментів, коли вже здавалося, що Пола звільнять, але всі надії на це зникли у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення. Стало зрозуміло, що Пол ще добрячу кількість часу відсидить.
Відбував він покарання в вʼязниці для іноземців. Здається, вона розташована в Карелії.Найскладнішим був процес до моменту, коли його засудили. Після цього вже можна було перейти до іншого етапу — визнання його незаконно ув’язненим. Коли такий статус отримує людина, його також визначає Держдеп, тоді вже можна переходити до іншого питання — звільнення, обміну чи помилування», — каже юристка.
Читайте також: Матюшенко про звільнення з полону: Втома за всі сім років перекрила ейфорію
Експерт-міжнародник Максим Ялі зауважує, що такі події намагаються використати у політичних цілях. Виборча кампанія відбувається в США, а там питання обміну полоненими є дуже гострим та чутливим.
«Росія завжди намагається використовувати цю чутливість в демократичних суспільствах. Це стосується й України, як ми знаємо. РФ блокує, затримує і намагається витягти максимум з цих обмінів.
США обміняли колишнього морпіха та журналістів. Якщо ми дивимось на список, кого обміняв очільник Кремля, то тут вже стає зрозумілим, чому він зустрічав їх особисто: вбивці, які виконували завдання спецслужб, а можливо й особисто Путіна.
Іноземні ЗМІ писали, що Красікова вимагав звільнити особисто Путін. Його засудили довічно в Німеччині за вбивство чеченського військового», — говорить Максим Ялі.
Він вважає, що цей обмін вигідний усім сторонам.
«Це має додати балів Білому дому, а в США відбувається президентська кампанія. Те ж стосується і Путіна. Z-канали почали розганяти гасло, що «Росія своїх не втрачає», навіть тих, хто йде на замовні резонансні вбивства на території інших держав», — зауважує експерт-міжнародник.
На його думку, країни Заходу обміняли росіян Володимира Кара-Мурзу та Іллю Яшина через те, що вважають цих людей політичним майбутнім Росії.
Читайте також: В обміні ув’язненими між Заходом та РФ вирішальну роль зіграло ЦРУ — CNN
Довідково
Нагадаємо, 1 серпня Сполучені Штати та Росія завершили найбільший обмін полоненими в пострадянській історії: Москва звільнила журналіста Евана Гершковича й американця Пола Вілана, а також російських діячів, включаючи Володимира Кара-Мурзу, в рамках багатонаціональної угоди, яка дозволила звільнити два десятки людей.
Повернених додому американців зустріли президент США Джо Байден та віцепрезидентка Камала Гарріс. Росіян зустрічав Володимир Путін.
Байден подякував членам Альянсу, які були з США під час важких, складних переговорів задля досягнення цього результату — в тому числі Німеччині, Польщі, Словенії, Норвегії і Туреччині.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі