Як українці ховали ялинку у шафі на Різдво

Гість — кандидат історичних наук, координатор громадського просвітницького проєкту «Likбез. Історичний фронт» Кирило Галушко. 

На що радянський режим перетворив Різдво

Кирило Галушко: Комуністична влада намагалася створити абсолютно нову систему свят, яка б не мала відношення до релігійних подій. Відповідно, мали святкувати Паризьку комуну, тобто повстання паризьких робітників проти офіційної влади, комуністичну Жовтневу революцію. Була спроба переробити весь календар так, аби там не існували якісь релігійні речі.

• Через комуністів ми втратили сенс Різдва, тому що вони перебрали на себе традиції свята, переробили їх на свій манір.

Тобто логіка радянської ялинки виглядала наступним чином. Раніше діти багатих, тобто діти буржуазії, могли собі дозволити ялинку з якимись прикрасами. А потім Павло Постишев, який був одним з реальних організаторів Голодомору, почав говорити, що й радянським дітям варто робити ялинку, Діда Мороза, Снігуроньку. Це перетворилося просто на відзначення зміни року у традиціях і візуальному ряді радянського режиму.

Чому радянська влада забороняла Різдво

Кирило Галушко: Різдво, як і Великдень, існувало навіть таємно за часів заборони Радянською владою. Зокрема, в Україні траплялися ситуації, коли ялинку робили у шафі, зачиняли двері на замок, а потім відкривали шафу, і там діти могли отримати якісь подарунки, згідно з тими традиціями, які вже тривалий час існували.

Але дратувало найбільше радянську владу те, що Різдво було комфортним домашнім, дитячим святом, і режим не запропонував якоїсь альтернативи. Тобто не було варіантів, що для радянських дітей може бути святом, що може бути таким, як Святий Миколай. Тому через це відбувалися тривалі експерименти — що б таке зробити, щоб відбити у людей бажання святкувати Різдво, як вони це робили останні 1 000 років.

Читайте також: Отець Іван Рибарук: в Україні є тисячі колядок, у Росії — жодної

Різдво як спротив

Кирило Галушко: Саме відзначення Різдва було спротивом, який підтримували всі.  Тобто навіть люди, які були приналежними до партійної номенклатури, хрестили своїх дітей у церквах, хтось таємно носив хрестик на грудях. 

• Різдво до лібералізації радянського режиму за часів Брежнєва було хатнім. Але всі його святкували, навіть комуністичні працівники.

Хоча були реальні антирелігійні кампанії, які відбувалися у другій половині 1920-х років або за часів Микити Хрущова. Останній позакривав дуже багато церков, які відкривалися під час Другої світової війни. Це вагомий для нас момент, оскільки Україна також зараз перебуває в ситуації війни, коли, як кажуть друзі на фронті, Бог є, до нього звертаються. Навіть коли за Україну сперечалися Гітлер і Сталін, то дозволяли існування і роботу християнських церков чи монастирів. А це тому, що, перебуваючи на межі існування поміж життям і смертю, люди зверталися не до Карла Маркса, Сталіна чи Леніна, а до звичного їм християнського Бога. І тому навіть на фронті, як я знаю з особистих переказів мого діда, були і ялинки, і ті речі, на які не дивився політрук, тобто офіцер, який займався політичною роботою в армії. Це були ті речі, які є екзистенційними, вагомими для людини, яка перебуває поміж життям та смертю. 

У мирний час, який для України був, на жаль, не довгим, можна було якось маніпулювати традиціями, щось переробляти. Тому були піонерські ялинки, комсомольське Різдво і ще купа різних експериментів. 

• Але люди завжди, коли за ними не стежило партійне керівництво, намагалися святкувати так, як це робили століттями. Тому що будь-які традиції, випробувані часом, підтримують людину у скрутну хвилину, створюють для неї ті речі, які створює ялинка для дітей.

Що таке той пряничок, який ти береш з ялинки? Це щось, що говорить про зв’язок з великим світом, з якимось космосом; це якийсь річний цикл, що вводить у ситуацію певної стабільності, впевненості. У результаті, за радянської влади Дід Мороз став замінником Святого Миколая, однак Святого Миколая також ніхто не скасовував серед людей.

Читайте також: Наша культура значно древніша і глибша за християнство — Громовиця Бердник

Зміна календарів

Руслана Кравченко: Більшовики в 1918 році вирішили перейти на григоріанський календар, таким чином змінили дату зокрема Різдва, а потім повністю його заборонили. Зараз ми перейшли на новоюліанський календар. Це зараз теж спротив російській агресії?

Кирило Галушко: Абсолютно. І я просив би не говорити про зміну календаря як про якесь більшовицьке рішення. Оскільки календар на григоріанський змінювала й Українська Народна Республіка (УНР) у тому ж 1918 році, й це було показником відмови від тієї традиції неканонічного православ’я, яка була в Московській державі. Оскільки у 1920-х роках більша частина канонічних православних церков перейшла на новоюліанський календар. Це не католицький григоріанський календар, це була розробка православних богословів, які займалися математикою. Новоюліанський лише в певних аспектах збігається з григоріанським.

Зміна календаря на новоюліанський, яка відбувається зараз в Православній церкві України, мала відбутися 100 років тому. Але окупація радянською Росією й Російська православна церква, яка була агентом радянської держави, уповільнювали й відтягли перехід, який 100 років тому підтримала абсолютна більшість канонічних православних церков світу. 

• Переходячи на новоюліанський календар ми повертаємося до великого православного світу з його величезною тривалою традицією.

Це рішення було виплаканим протягом 400 років, набуло дії 100 років тому, а в нас — лише зараз, внаслідок московської окупації.

Читайте також: Чи мають українці право на святковий настрій?

Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.

27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі