facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи мають українці право на святковий настрій?

Інтерв'ю

Про психологічний стан українців та покращення ментального здоров’я говоримо з лікаркою-психіатринею Софією Волох.

Чи мають українці право на святковий настрій?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — лікарка-психіатриня і когнітивно-поведінкова психотерапевтка Софія Волох.

Чи можемо ми дозволити собі святковий новорічний настрій

Софія Волох: У часи війни нам дуже важливо турбуватися про себе. Це включає турботу як про фізичне здоров’я (харчування, сон, фізична активність), так і про ментальне. 

Традиції та звичаї — дуже важливі цінності. І в часи війни вони є необхідними для кожного українця, можуть покращити самопочуття. Адже нам вистачає страждань, але треба й сили, щоб вистояти. Ви можете поставити й прикрасити ялинку, співати колядки тощо. У цьому відмовляти собі не можна, бо нам важливо займатися своїм емоційним станом.

Але ми не можемо просто забути про війну, бо таке відсторонення не є хорошим. Нам треба знайти баланс: можемо ставити ялинку, але й турбуватися про наших воїнів. Кожен своєю роботою повинен допомагати наблизити перемогу.


Читайте також: «Мандаринові потяги» з Японії до США, культ мандаринів в СРСР: розповідаємо історію новорічних фруктів


Психологічний стан українців

Софія Волох: Нині ми бачимо, що українці відчувають тривогу чи мають порушення сну, адже зовнішні фактори дуже впливають на наш емоційний стан. Але дуже важливо дивитися на стан людини в цілому. Один симптом не може нічого свідчити. Якщо говорити з лікарської позиції, то нам треба оглядати комплексно, щоб ставити певний діагноз, як, наприклад, тривожний розлад чи розлади сну. Нам потрібен певний симптомокомплекс, який повинен тривати в часі й впливати на якість життя, на багато його різних сфер. Тому ми розділяємо, що означає один симптом тривоги.

  • Загалом відчувати тривогу в певний період життя — це дуже нормально. Особливо, якщо перед нами стоїть небезпека. Тобто тривога — це емоція, яка каже: «Дивись, небезпека! Тобі треба охороняти своє тіло, щоб вижити. Втікай, нападай, завмри, але треба вижити».

Але важливо знати, який рівень цієї тривоги, наскільки вона людину охоплює, скільки вона триває, коли небезпека відступила. Наприклад, якщо людина повертається до роботи після повітряної тривоги, а її тривога далі наростає й впливає на якість життя, сон, стосунки, то варто дивитися, чи немає інших симптомів, і чи не є це, наприклад, тривожний розлад. Тобто по одному симптому важко визначити стан людини.


Читайте також: Віктор Досенко: Зміни в організмі при ПТСР ведуть до суїцидальних думок


Тригери для українців, пов’язані з війною

Софія Волох: Тривожні розлади є мультифакторними. Вони не виникають з якоїсь однієї причини. Наприклад, може бути емоційно вразливий або тривожний тип темпераменту. Тобто це певне підґрунтя, яке було ще до війни; людина вже була емоційно вразливою чи чутливою до стресу. Також кожна людина є індивідуальною, тому те, що для когось може бути тригером, для когось таким не є. 

  • Сама війна не є тригером. Тригером є те, як людина сприймає речі, що відбуваються у війні.

Наприклад, для когось це відключення світла, які можуть впливати на відчуття безпорадності. Тобто людина відчуває, що не може нічого зробити, що вона не впливає на своє життя. А ми розуміємо, що відчуття впливу дає певну стабільність і впорядкованість, які хоч трохи тримають людину. 

Інша тригерна річ — повітряні тривоги, які є дуже частими й непередбачуваними. Це дуже впливає на якість життя, особливо якщо це нічні тривоги. Тоді порушується сон. Для нашого організму є необхідним забезпечення фізичних потреб, а сон є дуже важливою фізичною потребою. А коли ми не висипаємося, то нам важко зробити навіть ті речі, на які ми можемо вплинути: піти на роботу, приготувати їжу.

Ще одним тригером є постійні неочікувані речі, що травмують; речі, де ми бачимо сльози та біду. Це дуже впливає на наш емоційний стан. Я думаю, за час повномасштабного вторгнення наша психіка навчилась від цього трохи закриватися, щоб вижити. Але, з іншої сторони, коли ми це бачимо, то це нас торкає, може давати відчуття відчаю, суму, внутрішньої пустки, болю. Внаслідок цього ми теж можемо почувати себе не окей. 


Читайте також: «Адаптація — єдиний спосіб нашої психіки виживати за цих умов» — психологиня про вплив війни


Про Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»

Софія Волох: Місія «Ти як?»  в тому, щоб пропагувати турботу про психічне здоров’я. Вони це роблять різними способами: у формі коротких відеороликів, залучення різних людей. Просвітництво є важливим, бо коли воно на слуху, і ти чуєш та бачиш це, дивишся відеоролики, то ти починаєш пробувати втілювати це на собі. Коли тобі зрозуміло розповідають, що таке ментальне здоров’я, як турбуватись про себе та про своїх дітей, коли треба звернутись до лікаря, то це чудово.

Також «Ти як?» розповідає про майданчики, де надають безплатні консультації з психологічної допомоги. Це дуже чудово — мати доступ до безплатних консультацій і людей, які можуть надати допомогу. До того ж можна скористатися різними кризовими лініями, які працюють в Україні. Все це є кроками назустріч турботі про психічне здоров’я.

Як турбуватися про своє ментальне здоров’я

Софія Волох: Перша порада — турбуватися спочатку про своє фізичне здоров’я. Варто подивитися, чи добре ви їсте, чи маєте якусь фізичну активність, чи нормально спите. Потім варто подивитися, як ви почуваєтеся, що вас турбує. Якщо у вас високий рівень тривоги, то технікою швидкої допомоги може бути техніка дихання, заземлення, коли ви дивитеся навколо, бачите, що є тут і зараз, які предмети. 

Також важливі техніки, які спрямовані на свої думки. Варто запитати себе, що ви думаєте про себе, про те, що відбувається. Деколи нам треба зробити так, щоб наші думки нам були помічні. Адже в зовнішньому світі є дуже багато непростих речей. І ми маємо думати думки, які допоможуть нам почуватися краще. Умовно, замість картання себе, посилення почуття провини, порівнювання себе з іншими людьми, навчіться турбуватися про себе в добрий спосіб, у спосіб самоспівчуття, любові. Я завжди кажу: «Зрозумійте, ви найважливіша особа у своєму житті». А як до такої особи треба ставитися? З повагою, любов’ю, підтримкою. Але не треба забувати про дисципліну і контроль. 

  • Але, я думаю, найважливіше — це доброта до себе. І кожен українець потребує цього зараз.

Нагадаємо, у серпні 2022 року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю «РБК-Україна» повідомив, що психологічної допомоги потребують близько 15 млн українців. З них, якщо не буде надана психологічна підтримка, приблизно 3 мільйони далі потребуватимуть ще допомоги психіатра чи психотерапевта.

Раніше психотерапевт Володимир Станчишин розповідав Громадському радіо, що тільки 20% людей, які пережили велику травматичну подію, будуть мати посттравматичний стресовий розлад.

А психотерапевтка-консультантка Анастасія Ніжнік в етері Громадського радіо повідомила, що діти є у зоні найбільшого ризику розвитку ПТСР, оскільки в них опірність стресу є меншою через неможливість себе захистити.

Кандидатка психологічних наук, соціальна психологиня Світлана Чуніхіна зауважила, що на війні є простір не лише для негативних переживань, таких як трагедія, горе, лють, страх, тривога, невизначеність, сором, провина. Але війна — це також надія, любов, захоплення (героїзмом, наприклад). Це, врешті-решт, радість і перемога.

Раніше в етері ГР говорили про те, як пережити втрату близької людини, за що триматися, як допомогти тим, хто проходить цей шлях. Радив психотерапевт Антон Семенов.

Аби дитина мала змогу пережити те, що відбувається навколо неї сьогодні, їй треба вивільняти емоції та говорити про них, розповідала Олена Холоденко про проєкт «Почуймо дитину».

Директорка Фонду Олени Пінчук, волонтерка Help Ukraine Center Ольга Руднєва в етері Громадського радіо розповідала про те, що жінки, які виїхали з України через війну відчувають провину, але мусять захищати своїх дітей від небезпеки.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Навіщо деякі країни ЄС поновлюють посольства в Афганістані

Навіщо деякі країни ЄС поновлюють посольства в Афганістані

Шукала сина серед живих і мертвих: історія викраденого в Бучі Владислава Поповича

Шукала сина серед живих і мертвих: історія викраденого в Бучі Владислава Поповича