Отець Іван Рибарук: в Україні є тисячі колядок, у Росії — жодної

Наживо розмову в етері Громадського радіо з отцем Іваном Рибаруком вдалося організувати завдяки допомозі прекрасної поетки Мано Ґлонті.

Яким буде цьогорічне Різдво у Криворівні?

Руслана Кравченко: Торік ми з родиною була у вас на Різдво. Дуже багато людей тоді приїхали із Києва, з інших регіонів України. Пам’ятаю, що не можна було знайти житло в Верховині чи десь біля Криворівні на цю ніч. Дуже цікаве відбувалось дійство. Яким буде Різдво цього року? Чи очікуєте ви знову на таку кількість гостей? Я також пам’ятаю, що біля церкви була величезна кількість машин, стояв затор тоді.

Отець Іван Рибарук: Так. Дійсно, того року корок був десь приблизно 3 км. Такого взагалі ніколи ми не спостерігали. Думаю, що були десь близько п’яти тисяч людей були. Це був добрий знак. Чому? Така кількість показала, що люди спраглі до нормальних стосунків з церквою, наукою, логікою та прагненням людським. З Києва, Львова, Івано-Франківська приїхали за цим, бо в них там такого немає.

Цього року у нас не буде так багато людей, тому приїжджайте, будь ласка. Вже буде легше до церкви добратися. Гадаю, що 2-3 тисячі все одно прийдуть, бо таку кількість ми спостерігали навіть за часів коронавірусу. Не всі приїжджають задля того, аби святкувати Різдво саме 25 грудня, багато хочуть побачити гуцульську коляду.

Нещодавно Олесь Санін сказав: «у вас все звично, а ми думали щось нове буде». У нас все звично, бо це тисячолітня традиція, тому без змін. Фундаменти не рухаються. Маяк не бігає берегом, щоб показати напрямок кораблям. Він стоїть спокійно, рівномірно світить, але чітко. От Криворівня – це такий маяк.

Читайте також: Колядки, щедрівки та вертеп закликають визнати національною культурною спадщиною: чи це можливо?

Про віру

Отець Іван Рибарук: Колись було явлення Матері Божої в Закарпатті. Діва Марія з’явилася двом маленьким дівчаткам у Джублику. Вона сказала піти з цією новиною до старого єпископа Івана Маргітича. Коли дівчат привезли до владики, то вони спитали, яка ознака того, що це явлення правдиве. Відповідь була проста: «люди прийдуть». Так воно і сталось. Єпископ почав правити першу літургію серед лісу, поблизу боліт. До нього приходило багато вірян. Їм нічого ніхто не повідомляв. Якщо у Криворівні так багато людей приходять, значить, що все правильно.

«Щедрик» Леонтовича – фантастична річ. Композитор вивів колядку на такий високий рівень, а потім наші митці рознесли її по всьому світові. У тексті Леонтовича йдеться: «Ой на річці, на Йордані», тобто не просто про життя господаря чи господині. Якщо бути серйозним дослідником усіх цих питань, то ми завжди прийдемо до існування Бога. А якщо прийдемо до існування Бога, то прийдемо до Ісуса Христа, а потім і до його народження, яке треба вшановувати. Доказом цього є ще такий латинський вислів «Vox populi, Vox Dei», який перекладається як «Голос народу — голос божий». Якщо народ славить, значить це є правда.

• Ми маємо тисячі колядок українською мовою, а у росіян не існує жодної. Тільки те, що вони в нас вкрали й перефразували. Тисячі колядок, хіба, не є свідченням голосу народу? Ніхто не заставляв створювати українців колядки, це співала душа.

Традиції Різдва

Отець Іван Рибарук: Для когось Різдво – колядники коло хати, для когось – колядники біля церкви, а для когось – святе причастя під час літургії в день Різдва Христового. Хтось поєднує всі ці речі. Найкраща сім’я там, де живе і прадід, і правнучка: дитині важливе одне, мамі з татом – друге, дідусю – третє, а прадідусю – четверте. Це і є повнота всього, як казала давні греки «плерома». Садочок дитячий не заперечує школи? Ні. Школа не заперечує закладів вищої освіти? Ні. Університети не заперечують виробництва? Ні. Це просто етапи.

Традиція накривати на стіл 12 страв – класна. Бо це число символічне: 12 місяців, 12 знаків зодіаку, 12 апостолів, 12 пар черепних нервів у людини. Символи потрібні, вони означають звʼязок. Не всі однаково сприймають світ: хтось інтелектуально, хтось емоційно, а хтось інтуїтивно. Але всі ми маємо тіло, тому має бути тілесний прояв. Наприклад, 12 страв, зірочка для колядки, одяг, хліб та вино під час літургії. Головне – не забути й шанувати.

Слухайте також: Наша культура значно древніша і глибша за християнство — Громовиця Бердник 

Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за Новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.

27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі