Образ Маланки часто був еротизований — мистецтвознавиця про традиції на Щедрий вечір

Офіційне святкування Нового року, як відомо, припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу, називають Старим Новим роком. Навіщо ж у ці дні українці водили Козу і хто така Маланка? Мистецтвознавиця Наталія Довгопол розповіла про традиції 13 — 14 січня та пояснила, що саме святкували, чого бажали та навіщо переодягалися в різних персонажів

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Образ Маланки часто був еротизований — мистецтвознавиця про традиції на Щедрий вечір
https://static.hromadske.radio/2019/01/hr-rr-19-01-14_dovgopol.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/01/hr-rr-19-01-14_dovgopol.mp3
Образ Маланки часто був еротизований — мистецтвознавиця про традиції на Щедрий вечір
0:00
/
0:00

Маланка

13 січня — святої Меланії, а 14 січня — святого Василя. Маланку (також її називають Меланкою — прим. ред.) могли водити й дівчата, і хлопці. У жартівливих піснях, які виконували дівчата, Маланка і Василь — пара, яка йде до шлюбу. Хлопці ж, коли переодягалися в Маланку, жартували, ходили по хатах, висміювали дівчат, жіночу долю. У хлопчачому варіанті Меланія була не дуже здібною господинею (вона могла мести навпаки, чіплятися до всіх підряд, досить цікаво одягатися) та мала еротичний характер.

Василь був більше допоміжним, але було й багато інших персонажів, які ходили разом з Меланкою. Всі ми знаємо Козу, її можна було водити і окремо, але це залежить від регіонів. Дуже-дуже давно водили справжню козу, а інколи й інших домашніх тварин (бика, свиню). Чому водили? Це символ добробуту, багатства. Пізніше замість справжньої кози була переодягнена людина. Коза не просто ходила, а виконувала певну функцію, вона помирала, а потім народжувалася знову, як рік: старий «помирає», новий «народжується». Окрім цих персонажів, були й інші. Це могли бути діді і баба з яскраво вираженими рисами — горбом чи масками — це могли бути солдати, або яничари. Це могли бути чорт, кіт. Персонажі також залежали від регіонів.

Василь

14 січня засівають хлопчики. За традицією, першим поріг дому на Новий рік має переступити хлопчик, він несе жито, пшеницю і всяку пашницю. Зерно потім не викидали, а віддавали скотині чи курям. Засівають з побажанням багатства, врожаю. Новий рік раніше був початком аграрного нового року, це було навесні, тому «прилетіла ластівочка».

Звідки пішло свято Василя? Це візантійська традиція. Греки теж святкують Василя, але у них календар змістився, Святий Василь для них Дід Мороз чи Святий Миколай. Святий Василь приносить подарунки з 31 грудня на 1 січня. У нас Василь інакший.

Ялинка в українській традиції

В українській традиції ялинка асоціювалася більше з весіллям. Це могло бути й інше дерево — «весільне гільце». На Новий рік у нас було не деревце, а останній обжинковий сніп — дідух. Цей ритуал проводили ще на обжинки, влітку. Потім його заплітали, оздоблювали стрічками, паперовими квітами. Цей сніп стояв на почесному місці. Є різні трактування, чому саме сніп:

  • Символ добробуту, тому що в аграрному суспільстві першою цінністю була їжа.
  • Дідух як символ пращурів. Вважалося, що на Святки до нас приходять душі померлих. Ось чому ми варимо кутю.
Український дідух uk.wikipedia.org