Системи ППО Patriot. Ілюстративне фото: nato.int
19 квітня відбулося засідання Ради Україна-НАТО за участі міністрів оборони Альянсу і Президента України Володимира Зеленського. На зустрічі обговорювали потребу посилення протиповітряної оборони України.
Про це та інше говоримо з головою правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганною Гопко.
Ганна Гопко: Зважаючи на ту зростальну кількість масованих ракетно-дронових обстрілів України, застосування тактики Алеппо проти українських міст і цивільного населення, ми мали б кожен день засідати в НАТО, допоки не отримали закриття неба. Це має відбутися або через збільшення кількості ППО, або через розширення парасольки протиповітряної оборони країн-членів НАТО, які є нашими сусідами (Польща, Румунія).
Засідання Ради Україна-НАТО є запізнілим, зважаючи на ту кількість загиблих, яку ми щодня маємо. Усі прифронтові міста зазнають руйнувань і страждань, але є затягування із рішеннями й страх всередині Альянсу.
Хоча на прикладі Ізраїлю ми побачили, що три країни НАТО змогли збивати іранські дрони поза повітряним простором країн Альянсу й навіть Ізраїлю. І для цього не потрібно було згоди всього Альянсу.
Тому зараз такі подвійні стандарти й та ситуація мали б стимулювати НАТО все-таки допомогти Україні. Тому що це правомірний захист цивільного населення. Це не є нападом на РФ, і не повинно, за міжнародним правом, провокувати збройну відповідь з боку Росії.
Читайте також: Зеленський: Нам потрібно ще сім систем Patriot, і це мінімальна кількість
Ганна Гопко: Пропозиції Макрона щодо відправлення французьких військ в Україну стали достатньо проривними. Ця позиція навіть злякала багатьох всередині НАТО, особливо європейських партнерів. Ми це бачили на прикладі Шольца.
Ми нещодавно здійснювали візит до Франції, мали зустрічі в офісі Макрона з двома його радниками. Ми питали, наскільки його пропозиція є серйозною. Підґрунтям для такої позиції стали понад 150 різних нападів зі сторони РФ на французький військовий контингент в Африці. До того ж щодня Франція стикається з кібератаками всередині країни. Також зросли кампанії з дискредитації напередодні Олімпійських ігор. Це новини про те, що клопи захопили Париж, сюжети про дружину Макрона.
Тому 51% французів вважає, що треба підтримувати Україну, включно з військовим контингентом, тому що це про нацбезпеку Франції. Цього не скажеш про Італію, яка головує в G7.
Ідея Макрона змінює парадигму. Путін усіх лякає страшилками про застосування ядерної зброї, розказує про персональні страхи Шольца тощо. Але тут усе навпаки. Відбувається створення стратегічної невизначеності для Росії, коли невідомо чого чекати від Заходу: жорсткіших санкцій, обмеження доступу до мікрочипів, введення військового контингенту.
Тобто це перекинути фактично м’яч, лякати Росію, а не вестися на її залякування.
Читайте також: Макрона перетворюють на головного ворога Росії в Європі — Міхальков
Ганна Гопко: Через позицію Макрона була велика, неприємна сварка між ним і Шольцом. Нам в кулуарах розповідали, що Макрон сказав, що якщо Німеччина не буде підтримувати Францію, то та створить свою коаліцію тих, хто підтримує ідею Макрона. Це так звана коаліція рішучих. Але це не на нашу користь. Тому що є багато країн, які підтримують позицію програшу Росії, але завжди рішення ухвалюють, коли є консолідована позиція Франції й Німеччини.
Ми бачили візит Шольца до Китаю, де були тільки прапори КНР і Німеччини, без стяга Євросоюзу. І очевидно, якщо ЄС хоче стати геополітичним гравцем, то йому треба шукати порозуміння всередині. Для позицій, які мають розходження, треба шукати спільний знаменник.
Можливо, рішення Конгресу США, ракети ATACMS і переривання багатостраждальної паузи стимулюють Європу. Але є й певний плюс від того, що американці затягували допомогу. Через це в Європі прокинулись і серйозно говорять про план Б, про зменшення залежності від США. Говорять про те, що європейська безпека не може бути заручником політизації чи відсутності лідерства у США як глобального гравця.
Читайте також: Як росіяни будують ілюзії про слабкість НАТО
Ганна Гопко: Зараз нам треба сфокусуватися на тих партнерах, які готові з нами бути до поразки Російської Федерації.
Але поляки, якщо подивитися на різні оголошення, скуповують нерухомість в Іспанії, як це було під час повномасштабного вторгнення у 2022-му. Тобто вони не думають про те, як мобілізуватися, а думають, як виїхати в більш безпечне місце.
Польща дуже багато отримала замовлень за ці два роки. Якщо подивитися на недавній твіт міністра закордонних справ Литви, то він з обережною критикою сказав, що або всі допомагають Україні, або якось працюють для себе.
Польща замовила 1350 танків, коли Україна отримала 130. Польща замовила 480 HIMARS, коли Україні дали лише 20. Польща замовила 90 винищувачів, коли ми лише чекаємо на F-16 і з величезним запізненням отримали польські Су і МіГи, які вони фактично списували.
Поки ми воюємо, віддаємо життя, вони дуже добре готуються до потенційного вторгнення, суттєво оновивши свої склади найсучаснішим натівським озброєнням.
Нагадаємо, Україна потребує щонайменше 42 мільярди доларів міжнародної допомоги для бюджетної підтримки нинішнього року. Таку оцінку висловила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.
Як заявив глава НАТО Єнс Столтенберг після спеціальної зустрічі міністрів оборони країн Альянсу з президентом України Володимиром Зеленським, союзники по НАТО погодилися надати Києву додаткові системи протиповітряної оборони.
Столтенберг сказав, що крім «Patriot», «союзники можуть надати іншу зброю, включаючи (французьку систему) SAMP/T. І багато інших, які не мають доступних систем, пообіцяли надати фінансову підтримку для їх закупівлі для України».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі