facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«За рік Польща не надала даних про кількість української продукції на її території» — Марчук

Інтерв'ю

Про польську політику щодо української агропродукції говоримо із заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком.

«За рік Польща не надала даних про кількість української продукції на її території» — Марчук
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Міф про заповненість польського ринку українською продукцією

Олена Новікова: Анджей Дуда давав інтерв’ю балтійському LRT й казав, що Брюссель свого часу ухвалив рішення зняти обмеження на імпорт харчових продуктів з України до Європи. Описуючи наслідки, Дуда сказав наступне: «Ми — переважно аграрна країна, і раптом наш ринок затоплений гігантськими кількостями сільськогосподарської продукції з України, яка, як відомо, є світовою державою в сільському господарстві. Це справді проблема для наших фермерів, бо продукти з України дешевші, і це руйнує місцеві ринки». 

А далі Дуда каже, що промисловим сільським господарством України керують великі компанії з Західної Європи й США

Це виглядає як гасло на гаслі, популізм на популізмі. Нібито бідна Польща завалена, хоч ми вже певну кількість місяців не експортуємо свою продукцію.

Анджей Дуда. Фото: REUTERS

Денис Марчук: Не експортуємо ми вже рік.

Я б розклав ці заяви на кілька складових, і одна з них є дійсно політичною. Вона виносить питання протистояння польського президента, який фактично сьогодні знаходиться в опозиції. Другий момент пов’язаний з виборчими процесами до Європарламенту

Але зупинимося детальніше на висловах стосовно заповнення Європи чи безпосередньо Польщі українською продукцією. Тому що це багатослівність, яка не підкріплена цифрами.

За фактично рік роботи напруженого стану між нашими державами — починаючи з заборони на імпорт нашої продукції, закінчуючи самостійним блокуванням експорту української продукції — ніхто не надав цифр з боку Польщі, яка найбільше заявляє про те, скільки насправді в них знаходиться української продукції зернової групи, скільки м’яса птиці, яєць, меду, цукру.

Коли 27 березня відбулася зустріч на рівні міністерств, то був профільний міністр з нашої країни, були бізнес-асоціації й Всеукраїнська аграрна рада. Ми приїхали всі з цифрами й показали ситуацію з ягодами, цукром тощо. А водночас з їхньої сторони ми чули емоції. Один із заступників міністра аграрної політики та сільського розвитку Польщі взагалі вдавався до історичних подій. Тобто це слабка позиція, коли в тебе немає аргументованих даних. 

Така польська політика, на жаль, сьогодні бере гору у двосторонніх перемовинах. Вона шкодить Україні — країні, що воює, країні, яка, експортуючи свою продукцію, мала б заробляти кошти й направляти їх на обороноздатність. Така політика шкодить і Польщі, яка в довоєнний період значно більше експортувала на територію України, ніж Україна на територію Польщі різних видів продукції.

Я позаминулого тижня працював з колегами в Брюсселі, і ми зустрічалися з різними урядовими, неурядовими організаціями. Відверто кажучи, Європа в обличчі депутатів Європарламенту та неурядових організацій розуміє, що рішення, яке робить сьогодні Польща, незаконне, тому що воно суперечить торговельним відносинам, які має Україна і ЄС.

Також в ЄС розуміють, що в зерновій проблемі бере гору політика, тому нам кажуть, що те, що ми робимо, представляємо, говоримо, потрібно робити інтенсивніше. Тому що, на тлі заяв Польщі, Росія вкидає в інформаційний простір, який шириться Брюсселем, Європейським Союзом, дуже великі кошти. І їхні вкиди, на жаль, переконують простих громадян, які це читають і не розуміють, що насправді відбувається.


Читайте також: Україні потрібна економіка, щоб вижити і вистояти — ексголова делегації у ПА НАТО про експорт агропродукції


Ризики для Польщі через її політику

Олена Новікова: На думку Анджея Дуди, Польща не може сама розв’язати проблему експорту української сільськогосподарської продукції, бо нібито одностороннє обмеження потоку української продукції до Євросоюзу буде порушенням правил спільноти. Але Польща вже рік порушує правила європейської спільноти. 

Денис Марчук: Одноосібні рішення про ембарго української продукції з вересня 2023 року — це ті незаконні рішення, які запровадив ще попередній уряд Польщі. Їх на сьогодні продовжує чинний польський уряд.

У Польщі розуміють: якщо вони будуть продовжувати діяти так, як сьогодні, то щодо них застосують юридичні санкції від нового Європарламенту, вибори до якого будуть у червні. 

І це в той момент, коли поляки отримали від Євросоюзу один з найбільших траншів з того часу, коли вони стали членами Євросоюзу: понад 7 мільярдів євро за принципи права і реформування. Тобто за те, що вони почали виходити в нормальні європейські цінності. 

Поляки розуміють, що якщо так буде продовжуватись, то в перспективі всі ці речі будуть для них обмежені.  Вони шукають можливість спонукати Україну самостійно відмовитись від транзиту. Але ж яка тупість ситуації: в Україні війна, в Україні обстрілюють морську інфраструктуру, і, попри це те, ми працюємо; єдине, що ми просимо, це дозволити транзит, але поляки і його забороняють. 


Читайте також: Чому європейці почали захищати свій аграрний ринок «неринковими» методами


Як Польща не йде на компроміс

Олена Новікова: На початку квітня Євросоюз пішов на компроміс Польщі. Була досягнута попередня домовленість з представниками Європарламенту, що буде продовження призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС до червня 2025 року.

Але при цьому, для поляків, ввели нові обмеження на нашу сільськогосподарську продукцію. Але їх це не влаштовує. Зі слів польського президента я можу зробити висновок, що в Польщі вимагають або так, як хоче офіційна Варшава, або ніяк.

Денис Марчук: Насправді так і є, там немає якось порозуміння. Тим паче заявами, які робила польська сторона, французька сторона, були запроваджені моменти, пов’язані з екстреним гальмуванням по ряду видів продукції, куди входять яйця, цукор, м’ясо птиці, кукурудза, крупи, овес тощо.

Відповідно, береться за основу тепер наступне: українська продукція рухається не за показниками 2022 чи 2023 років, а за показниками другої половини 2021 року. Якщо сплюсувати, то будуть обмеження, тому що насправді 2021 рік — це рік, коли діяли квоти. Відповідно, ми по різних видах продукції небагато експортували.

Ми вже очікуємо, що це призведе до певного зменшення експорту. Власне, це дія Єврокомісії на заяви поляків. Тобто, є заява Єврокомісії, тож поляки мали б діяти як члени ЄС і припинити самовільне блокування європейсько-українського кордону.

Вже стільки проаналізовано, вже стільки всього висловлено, тож чому так продовжується і наскільки довго це буде продовжуватися, важко зараз зорієнтувати. Але, скоріш за все, таку кризову ситуацію у відносинах, де українське питання буде ключовим, матимем до весни 2025 року, поки в Польщі не закінчиться президентська кампанія.


Читайте також: Чи погодиться ЄС накласти санкції на російське зерно: аналізує Іван Ус


Нагадаємо, 8 квітня ЄС оголосив про досягнення попередньої домовленості з представниками Європарламенту про продовження призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС до червня 2025 року. При цьому є нове обмеження на сільськогосподарську продукцію.

Так, якщо нові обмеження офіційно приймуть, то знову введуть тарифні квоти на імпорт м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду, бо середній обсяг експорту перевищує показники попередніх років. За угоду ще мають проголосувати європейські законодавці.

28 березня у Варшаві зустрічалися український та польський прем’єр-міністри Денис Шмигаль і Дональд Туск. Вони обговорили питання імпорту і транзиту української агропродукції територією Польщі та почали пошук компромісних рішень. Перемовини на цьому не закінчуються.

А на початку березня єврокомісарка з транспорту Адіна Валеан повідомляла, що Євросоюз посилить контроль за дотриманням домовленостей перевізниками, які перевозять зерно з України. У ЄС запевняють, що такий крок має заспокоїти невдоволення фермерів та сприяти вільній торгівлі, яка допомагає всьому блоку.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

На жаль, бачимо випадки антисемітизму та ісламофобії: Олександр Краєв про протести студентів у США

На жаль, бачимо випадки антисемітизму та ісламофобії: Олександр Краєв про протести студентів у США

8 год тому
«Коли треба заснути, читаю Статут»: як журналістка стала до лав ЗСУ?

«Коли треба заснути, читаю Статут»: як журналістка стала до лав ЗСУ?

10 год тому
Марія Тахтаулова: Обстріли видавничої сфери України — не випадкові

Марія Тахтаулова: Обстріли видавничої сфери України — не випадкові

Україна знову пише історію: Олег Катков про атаку станції «Воронеж М»

Україна знову пише історію: Олег Катков про атаку станції «Воронеж М»