Чому європейці почали захищати свій аграрний ринок «неринковими» методами

Кордон

Олег Пендзин: Поляки через свої контрольні служби моніторять ринок. Чого було знято з реалізації 10 тонн морозива? Причиною було його розмороження. Через блокування кордонів машини дуже повільно просуваються. Були випадки, коли морозиво довго їхало з України, у чергах не витримувало температурного режиму, а коли приїжджало, було уже неналежної якості.

#IJHARS w Lublinie wydał decyzję o zakazie wprowadzenia do obrotu na teren Polski 3 partii lodów o łącznej masie 8 482 kg importowanych z Ukrainy z powodu rozmrożenia. Decyzji nadano rygor natychmiastowej wykonalności. 🚫🚛🇵🇱#BezpiecznaGranica pic.twitter.com/lmVjg9iVid

— IJHARS (@gijhars) April 7, 2024

Основні проблеми, які сьогодні є на кордоні:

• блокування українсько-польського кордону польськими аграріями;
• надзвичайно велика політизація цього питання;
• проблеми польського політикуму і місцевих виборів;
• спроби використати українсько-польські відносини, як тиск на Брюссель;
• питання аграрних дотацій, які рік по року зменшуються, а європейські аграрії звикли, що 70% доходу європейського фермера — це дотації Брюсселю.

Насправді аграрна політика європейського союзу на сьогоднішній момент є надзвичайно складною. Тому що через аграрну політику Європейський Союз намагався завжди утримати нерентабельне і неефективне сільське господарство.

Читайте також: Польща не закриватиме кордон з Україною — Туск

Цифри

Олег Пендзин: Останній рік баланс торгівлі між Польщею і Україною становив 14 млрд злотих. З них 6 млрд українських, інше — польське. Левина доля торговельного обороту — паливно-мастильні матеріали, аграрна хімія, машинобудування.

Ми з вами говорили про ефективність чи неефективність аграрного сектору Європейського Союзу і зокрема Польщі. Для прикладу, середнє польське фермерське господарство — це 9 гектарів землі, середнє українське фермерське господарство — це 87-88 гектарів землі. Причому у поляків є багато фермерських господарств на 4-5 гектарів. Коли ми з вами згадуємо середню заробітну платню польського аграрія — це 1400-1500 доларів на місяць, у нас з вами середня заробітна платня по країні 450 доларів. Польські ґрунти піщані, а наші ґрунти — це чорноземи. За цих умов українська аграрна продукція є більш конкурентною, з огляду на  оплату праці та ефективності введення сільського господарства і обробки ґрунтів.

Тому європейці почали захищати свій аграрний ринок неринковими методами. Це блокування кордону, наприклад. Ці вимоги до Брюсселю — це спроби зберегти той аграрний соціалізм, який є у Європі. Тому що основна мета цих дотацій була не забезпечити ефективне сільське господарство, а не дати можливість тим збіднілим фермерським господарствам їхати в міста, збільшувати кількість мігрантів.

Коли Україна у 2014 році підписувала угоду про асоціацію з Європейським Союзом, її частиною була угода про вільну торгівлю, де одною з умов було установлення квот у розмірі 1-3% від загального виробництва на українську аграрну продукцію стосовно Європейського Союзу. Тому, Україна свою аграрну продукцію перенаправляла на інші ринки, які набагато бідніші, але відкриті.

Слухайте також: Асоціація з ЄС допомогла б Україні подолати корупцію — Ольга Лимар

Чи переходити Україні на торгівлю продукцією?

Олег Климчук: Чи є у нас цілісна політика щодо постачання наших сільськогосподарських товарів?

Олег Пендзин: Політика напрацьовується зараз, і ми вже маємо пропозицію від Єврокомісії, яка буде підтримана Європарламентом. Вона буде передбачати встановлення обмежень на постачання української аграрної продукції до європейського ринку. Зараз ці обмеження будуть формуватися, виходячи з середніх обсягів, які Україна постачала у 2023, 2022 і в другій половині 2021 року. Буде взята середня величина тих 3 обсягів, яка буде безперечно менша, ніж ми постачали у 2023 році. По попередніх розрахунках, загальний обсяг продукції, що буде постачатися Україною в Європейський Союз, буде менша приблизно на 89 млн євро. Будуть вводитися або жорсткі квоти, або мита.

Зараз активно обговорюється максимальне розширення переліку продукції. Тобто це буде не тільки зернова група, а й інша продукція.

Олег Климчук: Кажуть, що Україні треба переходити від торгівлі сировиною до продукції. На вашу думку, на скільки ми готові робити глибше переробки? Чи складно вийти з цим товаром на ринок Європи?

Олег Пендзин: Україна пропонує і продукти переробки. Треба розуміти політику українських трейдерів і потребу світових ринків з приводу цього.

Моя особиста позиція полягає у тому, що чим глибше переробка, тим більше доданої вартості створюється в Україні, тим більше лишається коштів, тим вищі податки, тим більше заробітна плата тих, хто працює. Питання у ринку — куди ми це можемо постачати. Питання в інвестиціях в українську переробку. І, напевно, це питання до влади, до податкової політики, яка має формуватися з приводу торгівлі зерном.

60% українського експорту зерна тримає на сьогоднішній момент 5 компаній. Більшість компаній — з іноземним капіталом. Там є компанії, які активно працюють в Україні не перший рік, які мають свої ринки. Це світові компанії, які не займаються переробкою, а трейдингом зернових. І, напевно, варто було б порушити питання щодо зміни податкової політики з метою поглиблення переробки аграрної продукції в Україні. Я думаю, що це є надзвичайно важливою проблемою, яка однозначно встане, коли ми серйозно повернемося до питання відновлення української економіки по закінченню війни.

Олег Климчук: Це питання до уряду?

Олег Пендзин: Так. І до Верховної Ради теж.

Читайте також: Польща має бути більш зацікавлена у транзиті наших товарів, бо ми даємо їм роботу — Довгань

Як писав Interfax-Україна, Торгова інспекція за якістю сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) в Любліні видала рішення про заборону обігу на ринку Польщі трьох партій морозива, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням. Загальна вага забороненої партії 8,48 тонни. 

Напередодні торгова інспекція у Познані заборонила розміщення на ринку Польщі ще однієї партії морозива, імпортованого з України. Причиною стала відсутність декларування підсолоджувача у складі.

Раніше було прийнято рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти через наявність цвілі. Загальна вага партії становила 57,66 тонни.

Головний інспектор IJHARS заявив, що за останній рік було забраковано 1,4% партій продукції з України.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі