Асоціація з ЄС допомогла б Україні подолати корупцію, — Ольга Лимар

В ефірі «Громадського радіо» говоримо з аналітиком ІСП Ольгою Лимар. Експерт коментує результати референдуму про Асоціацію між ЄС та Україною

Дмитро Тузов: Проти угоди про Асоціацію проголосувало 64 % виборців, які прийшли на дільниці. Явка складала близько 30 %. Прокоментуйте результати референдуму.

Ольга Лимар: Вранці стали відомі більш оновлені результати. Проти проголосувало 61 %, за — 38 %. Явка склала трохи більше 32 %.

Дмитро Тузов: Про що це свідчить?

Ольга Лимар: У цілому, на це можна подивитись і трохи позитивно. Адже проти угоди про Асоціацію з Україною висловилося менше п’ятої частини голландців. Більша частина проігнорувала цей референдум. В українців були більш оптимістичні сподівання. Але я не вважаю, що навіть цей результат можна вважати трагедією. Особливо, враховуючи таку низьку явку, — менше 1 % мешканців ЄС.

Анастасія Багаліка: Йшлося про те, що уряд Нідерландів має взяти до уваги кількість тих, хто прийшов (адже прийшло трохи більше мінімальної необхідної кількості). Як такі результати можуть вплинути на рішення уряду Нідерландів?

Ольга Лимар: Те, що референдум відбувся, і була необхідна явка означає, що процес ратифікації призупинять. Уряд змушений буде провести дебати, обговорення та винести рішення знову на голосування. Але це не означає, що проголосують проти угоди. Навіть враховуючи думку свого електорату — це не більша його частина і навіть не половина. Вони не можуть проігнорувати результати референдуму. Низька явка може пом’якшити рішення уряду. Адже вони заявили, що будуть шукати політичне рішення разом з ЄС. Думаю, вони розуміють, наскільки це рішення важливе та знайдуть політичні та юридичні рішення, щоб угода діяла в повну силу.

Дмитро Тузов: Останнім часом світовий інформаційний простір був несприятливим для України. Як це вплинуло на референдум, адже медіа Нідерландів жваво обговорювали нещодавні події?

Ольга Лимар: Останні опитування, оприлюднені до офшорного скандалу, були більш оптимістичними. Було менше 20 % розриву між противниками та прихильниками. Частково ці скандали вплинули на рішення. Але під час усієї кампанії виникало багато приводів для дискредитації України. Інколи вони були виправдані, інколи — ні.

Дмитро Тузов: Як вплинула російська пропаганда на цей референдум?

Ольга Лимар: Ідея референдуму навряд чи була пов’язана з Росією. Більше вона пов’язувалась з внутрішніми голландськими настроями та євроскептицизмом. Потім голландці підхопили тези російської пропаганди. Це не звільняє Україну від відповідальності. Ті, хто голосував проти, першою причиною називали корупцію. Водночас, те, що Україна — корумпована країна — не секрет. Але угода про Асоціацію лише полегшила б подолання корупції.

Останні опитування, оприлюднені до офшорного скандалу, були більш оптимістичними. Було менше 20% розриву між противниками та прихильниками.

Дмитро Тузов: Досвід Голландії може спонукати населення інших країн проводити подібні  референдуми?

Ольга Лимар: Для цього потрібно мати законодавчу базу, адже це складний процес. Голландський референдум може вплинути на той, що буде в Британії та посприяти євроскептичним настроям. Але не думаю, що це буде масовою рушійною силою.

Анастасія Багаліка: Доля безвізового режиму та угоди про Асоціацію не постраждає навіть від негативного рішення?

Ольга Лимар: Не було такого прецеденту, який трапився зараз. Тому точного алгоритму подальшої дії нема. Зараз угода в «підвішеному» стані. Ми будемо очікувати на подальші рішення.

Дмитро Тузов: Це мають бути рішення якихось центральних органів Єврокомісії?

Ольга Лимар: В першу чергу, повинно бути рішення уряду Нідерландів. Думаю, на цьому етапі потрібно продовжувати інформаційну кампанію. А далі повинно бути рішення центральних органів ЄС або спільна співпраця Нідерландів та інституцій ЄС.