Оксана Заболотна: У цьому законі є достатньо багато блоків, які стосуються не тільки мобілізації, а також певного соціального захисту військовослужбовців, військово-транспортного обов’язку, бронювання, відстрочки під час мобілізації, базової військової служби, базової загальновійськової підготовки. Закон доволі комплексний і охоплює широке коло питань.

До другого читання народні депутати розширили соціальний блок. Вони збільшили можливість, якщо військовослужбовець виведений у розпорядження командира через потребу в тривалому лікуванні, зберегти щомісячні виплати протягом всього строку лікування.

Також пропонуються додаткові виплати на час воєнного часу. По-перше, додаткова щомісячна винагорода на умовах розміру та в порядку, який встановить Кабінет міністрів. Також винагорода за знищене озброєння та військову техніку ворога у розмірі від 12 до 908 тисяч гривень. Порядок і розмір виплат також встановить Кабмін.

Для осіб, які підпишуть контракт, пропонується компенсація 50% від першого внеску за кредитом у рамках програми «Є оселя». Додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого року військової служби, і ще 100 тисяч після другого року. Також пропонується військовослужбовцям, які підписали контракт, отримати сертифікат розміром 150 тисяч гривень на купівлю авто.

Питання відпусток стає більш нездійсненним

Ліза Цареградська: Щодо відпусток, чи є теж якісь зміни?

Оксана Заболотна: Так, є зміни, і вони виглядають доволі негативними, які не сприятимуть відпочинку військовослужбовців.

У фінальній редакції закону пропонується, що щорічна основна відпустка надається частинами. За умови, що основна її частина становить не менше 15 календарних днів, і за одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу.

Ми знаємо про проблему з недостатньою кількістю людей, з дефіцитом людей в підрозділах, і тому забезпечити відпустку на менше ніж 15 календарних днів з тим, щоб були присутні 70% загальної чисельності відповідного підрозділу, буде дуже важко.

Як на мене, це дуже несправедливо до тих військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на передовій.

Насправді ці норми про компенсацію за «Є оселею» і про сертифікат на купівлю авто, як на мене, теж не є зовсім справедливими, тому що ці бонуси пропонуються фактично тільки в разі укладення першого контракту. Тобто для тих людей, які воюють вже роками, цього не пропонується. А для тих людей, які хочуть підписати контракт вперше, це пропонується.

Читайте також: Поки що ми залишаємося у пострадянській моделі мобілізації — Олег Саакян

Нестача грошей на обіцянки

Ліза Цареградська: Мені ще цікаво наскільки в цьому законі відображається поняття справедливості. Тому що про це дуже багато говорять, можливо, для вас, як для аналітикині, яка займається тим, що аналізує такі законопроєкти, є якісь паралелі, які можна провести або на чому можна наголосити? Тому що справді слово «несправедливий» — це те, що зараз можна побачити майже скрізь: і в соціальних мережах, і в новинних стрічках.

Оксана Заболотна: Як на мене, якраз оцей соціальний блок, він не є достатньо чесним. Тому що держава (і президент, і урядовці) каже, що в нас не вистачає грошей. А тут з цим законом про мобілізацію пропонується дедалі більша кількість виплат, якихось окремих бонусів. Питання: «Хто буде за це платити, і звідки ми візьмемо ці гроші?»

З одного боку, нам потрібно ще 300, 400, 500 тисяч нових людей, яких потрібно одягнути, яких потрібно годувати, потрібні кошти на їхнє залучення. І з іншого боку, пропонують ще додаткові виплати, ще якісь компенсації, сертифікати. Безумовно, вони заслуговують на ці всі виплати, вони заслуговують на ці всі бонуси, але, швидше за все, держава не зможе виконати це все. І вони втратять надію, довіру до держави через таку бездумну політику.

Механізм примусу до мобілізації через адміністративний суд

Оксана Заболотна: Головна мета закону про мобілізацію — це заповнити дефіцит в Збройних Силах. Нам пропонують, фактично, один механізм, метод примусу — це звернення ТЦК до адміністративного суду. Для того, щоб тимчасово обмежити особу в праві керувати транспортним засобом під час мобілізації. Це доволі дискримінаційна норма, тому що вона стосується тільки власників транспортних засобів і тих, хто мають право керувати транспортним засобом. А на інших осіб, які не мають право керувати, воно не може бути накладено. А який вплив ми можемо мати на них? І взагалі оця конструкція звернення до адміністративного суду, не зовсім є правильною з правової точки зору.

Згідно з кодексом адміністративного судочинства, його завданням є захист прав осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. А в нас виходить, що людина не виконує свій конституційний обов’язок, а ТЦК звертається до адміністративного суду. Це не є адміністративним спором, це є притягненням особи до відповідальності за невиконання свого конституційного обов’язку. І такі справи мали розглядатися або в рамках кримінального процесу, або це справа про адміністративне правопорушення, залежно від важкості та санкції.

І до того, розгляд справ в адміністративних судах ускладнить процедуру розгляду.

Тому навіть цей механізм, який начебто мав би привести більше людей і мобілізувати, не спрацює належним чином.

Читайте також: Сержант 3-ї ОШБр: Моя бригада — це дім, який я втратив

Питання обмежено придатних

Оксана Заболотна: У першому читанні було питання обмежено придатних. І це було одне з чутливих питань. Але законодавець вже вирішив і народні депутати проголосували, а президент підписав закон про соціальний захист військовослужбовців. І там вирішується якраз це питання. З законодавства виключається поняття «обмежено придатних», і в перехідних положеннях визначено, що громадяни України, які раніше були визнані «обмежено придатними» до військової служби, протягом 9 місяців після набрання чинності цим законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Якщо вони будуть визнані непридатні до військової служби, якщо це військовослужбовець, їх зможуть звільнити з військової служби. Якщо це військовозобов’язаний, їх не можна буде призвати на військову службу. Якщо вони будуть визначені придатними, то військовослужбовці продовжать свою службу, а військовозобов’язані зможуть бути призвані на службу.

У цій нормі є такий цікавий момент: формулювання «підлягають повторному медичному огляду». І незрозуміло, чи особи самі мають звернутися до ВЛК і пройти цю процедуру, чи їх будуть викликати.

А в законі про мобілізацію у перехідних положеннях є доручення Кабінету міністрів «у тримісячний строк спільно з правоохоронними органами вжити заходів щодо перевірки обґрунтованості рішень Медико-соціальних експертних комісій про встановлення інвалідності громадянам чоловічої статі віком від 25 до 50 років», яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності закону встановлено інвалідність другої та третьої групи.

Читайте також: «Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

Санкцій за неявку на оновлення даних немає

Ліза Цареградська: Нам пише слухачка: «Усі громадяни, які перебувають на військовому обліку впродовж 60 днів, мають оновити дані в ТЦК. А якщо не звернуться, то чи зазначається, що їм буде за це? Яке покарання?».

Оксана Заболотна: Громадяни, які на військовому обліку, протягом 60 днів мають уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані. Якщо в Україні, це можна самостійно прибути до ТЦК або ЦНАПу за місцем проживання чи перебування, або через електронний кабінет. А в разі перебування за кордоном, повідомити на офіційну електронну адресу, або на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті ТЦК, або, знову ж таки, через електронний кабінет.

Якоїсь санкції за не оновлення цих даних насправді немає. Коли я казала, що цей закон фактично не виконує основної мети, я мала на увазі, що немає якихось дієвих механізмів змусити всіх оновити ці дані. Тому, як це буде працювати на практиці, як це буде виглядати, поки що важко сказати.

Як повідомляли, 10 квітня парламент почав розгляд урядового законопроєкту про мобілізацію у другому читанні. Напередодні стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони виключив положення щодо демобілізації та ротації військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію № 10449. Це питання пропонується передбачити окремим законопроєктом.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.

Нагадаємо, у вересні 2023 року у ВРУ зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів.

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

8 січня цього року стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів. Долучивши до нього пропозиції напрацьовані на Комітеті з питань нацбезпеки та у відповідних робочих групах.

Того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію уже готова, у ній урахували усі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію (№10449). До другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449) народні депутати подали понад 4 тис. поправок.

29 березня стало відомо, що Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив розгляд 4269 правок до закону про мобілізацію.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту