Державне українське мовлення на Луганщині ведуть російською та українською мовами

Відновлення державного українського мовлення на Луганщині телефоном коментує генеральний директор Луганської ОДТРК Андрій Шаповалов. Трансляцію, за словами Андрія Шаповалова, «точно бачать у Луганську та передмістях Луганська, в добру погоду доходить до Алчевська та Стаханова». Генеральний директор Луганської ОДТРК каже, що працювати в нові студії в Сєверодонецьку переїхало 50 осіб з 240 тих, хто раніше працював на довоєнній обласній ТРК.

Якою мовою мовить Луганська ОДТРК? За словами Андрія Шаповалова, відновлене мовлення є двомовним: «Наші новини виходять російською мовою — це правильно і політично, і стратегічно. Навіщо давати козир агресору? Треба показувати лояльність до людей. Вважаю це абсолютно правильним».

Також телефоном до розмови долучається медіа експерт Олексій Мустафін: «На будь-який продукт має бути свій споживач. Це може бути не той самий споживач, який споживає російський продукт. Важливо, щоб у людей, які живуть на окупованих територіях, була можливість отримувати інформацію з різних джерел. Мовлення має здійснюватися обома мовами: в ідеалі має бути два окремі канали».

Євгенія Гончарук: Як взагалі вдалося відновити мовлення, щоб воно добивало, аж до окупованих наших міст. Які міста можуть чути і дивитися українські канали?

Андрій Шаповал: Сьогодні нас бачать, я точно знаю в Луганську, в передмісті. При добрій погоді сигнал має доходити, аж до Стаханова і Алчевська. Складніше з південною частиною, з Ровеньками, з Красним Лучем. З Антрацитом. Туди, на сьогоднішній день взагалі немає технічної можливості доставити сигнал.

Євгенія Гончарук: Тобто самі передавачі не мають такої технічної можливості добивати аж туди?

Андрій Шаповал: Немає і технічної можливості, і ландшафт не дозволяє, бо там більш висока частина.

Євгенія Гончарук: Чим зараз наповнені ефіри обласної телерадіокомпанії , який там контент?

Андрій Шаповал: Це програми власного виробництва. Новини щоденно виходять, кілька власних проектів і патріотичних, і соціально-політичної тематики. Це абсолютно український контент і продукт, який задовольняє потреби людей в інформації про життя в Україні.

Євгенія Гончарук: Скільки ефіру ви мовите? 12 годин, чи більше?

Андрій Шаповал: На сьогодні 18 годин йде мовлення.

Ірина Славінська: А де знаходяться студії, де ви виготовляєте цей контент?

Андрій Шаповал: Все це знаходиться в Сєверодонецьку, ми переїхали сюди і на сьогодні обласний центр Луганської області розташований саме тут.

Євгенія Гончарук: А що стосується фінансування, чи достатньо фінансування, журналістів?

Андрій Шаповал: З усім проблеми. В першу чергу проблема з ресурсом людським саме, бо Сєвєродонецьк це невеличке місто і відповідної кількості фахівців просто немає. Чимало людей з Луганська поїхали в інші міста, бо півтора роки тому мова про відновлення каналу у Сєвєродонецьку не стояла. Враховуючи великий попит на юристів, економістів, всі обласні структури тут на сьогодні, тому з кадрами проблема.

Євгенія Гончарук: Чим можна їх туди прибавити? Коштами чи умовами?

Ірина Славінська: Крім того, що сталося з попередньою командою обласного мовлення?

Андрій Шаповал: З 240 чоловік переїхали сюди 50. Інші, або звільнилися, або лишилися на окупованій території працювати. З приводу заманити людей великими зарплатами, ну можливо і добре, але законодавчо не прописано. Ми державна організація і у нас є певні обмеження.

Євгенія Гончарук: Чи може обласне мовлення конкурувати з доволі агресивними російськими каналами, які мовлять на окупованій частині?

Андрій Шаповал: Ми намагаємось і здається, нам це вдається. Весь наш продукт спрямований на такого роду контр агітацію.

Ірина Славінська: Тобто є пропагандистський елемент у цьому мовленні?

Андрій Шаповал: Звичайно, бо у людей задурені голови і необхідно, десь навіть жорстко, але роз’яснювати елементарні речі, що це окупація, що це агресія, що це вторгнення іншої держави, бо багато людей цього просто не розуміють. Треба кожен день людям про це казати і показувати нормальне життя на українській території.

Євгенія Гончарук: А чи треба переходити на російську, щоб бути почутими в цих регіонах?

Андрій Шаповал: Взагалі це питання штучне і його вже 20 років експлуатують. У нас новини виходять російською мовою і це правильно політично та стратегічно. Навіщо давати козир в руки агресору? Треба показувати максимальну лояльність до людей, тому частково мовлення ведеться російською мовою.

Євгенія Гончарук: Чи може продукт державного виробництва конкурувати з російським телебаченням?

Олексій Мустафін: Звичайно може. На будь-який продукт має бути свій споживач. Питання не в тому, щоб той самий споживач який споживає продукцію російську, чи якусь іншу, щоб він замість неї почав слухати та споживати іншу інформацію. Питання в тому, щоб була можливість у людей, які живуть на окупованих територіях отримувати інформацію не лише з одних джерел.

Євгенія Гончарук: А з приводу мови. Яка це має бути мова для окупованих територій?

Олексій Мустафін: Одна з причин, чому цей конфлікт розпалений, полягає в тому, що до мовного питання ставилися, як до інструменту, а не як до отримання інформації. Людина повинна мати вибір. Хтось хоче на окупованих територіях отримувати інформацію українською, хтось російською. Має буде двомовне мовлення.