Дітям переселенців потрібна фінансова й психологічна допомога, — волонтери

Програми соціалізації покликані об`єднати в одному колективі різних дітей — киян і переселенців. Програми фізичного розвитку на основі східних єдиноборств і програми арт-терапії з професійними художниками допоможуть таким дітям відкритися для нових людей, пропрацювати свої страхи. Сергій Шевченко та Наталя Близнюк, активісти ГО «Дім вічної весни», повідомили, що у найближчих планах — розвиток діяльності і на сході України.

Дмитро Тузов: Які програми ви започаткували для дітей, які виїхали з Донбасу та Криму?

Сергій Шевченко: Програми наші реабілітаційні, освітні та розвиваючі. Вони базуються на розробках, які ми створили на основі східних єдиноборств, зокрема, ушу. А також, арт-терапія у різних її проявах. З дітьми ми займаємось з точки зору фізичного і комунікативного розвитку. Використовуємо різні психологічні методики.

Ольга Бабчук: Яка  була потреба створювати такі програми? Є проблеми у дітей переселенців?

Наталя Близнюк: Діти, які бачили жахіття, мають проблеми різного характеру. Це  може бути агресія, або навпаки — замкнутість. Діти емоційно дуже прив”язані до якихось маленьких речей. У них не залишилось ні друзів, ні домівки.

Ольга Бабчук: Одна дівчинка, яка повернулась у Луганськ, щоб забрати свої речі, розповідала, що розплакалась, коли побачила свій гель для душу у ванній кімнаті. Це нюанси, які дорослі просто не помічають. Ваші програми покликані об`єднати у спільній діяльності дітей – переселенців  і киян.

Сергій Шевченко: У змішаних групах діти займаються ушу, факультативно вони займаються арт-терапією. Під час занять, спілкування, комунікації налагоджуються  самі по собі.

Ольга Бабчук: Чого ви хочете досягти?

Сергій Шевченко: Ми хочемо, щоб діти перестали відчувати дискомфорт. Зараз ми набираємо першу групу дітей від 8-9 до 12 років. Наступна група — від 6-7 до 8-9 років. Наша головна мрія – створити центр реабілітації та розвитку дитини, де ми б могли охопити сотні дітей.

Наталя Близнюк: Для дитини важливо емоційно самовиразитись, а де як не у творчості найкраще можна виразитись.

Сергій Шевченко: Я 25 років займаюсь східними єдиноборствами, а викладаю – протягом 17 років.  Наша школа, до війни, займалась реабілітацією дітей з особливостями розвитку. У нас розроблена програма на основі східних єдиноборств. Це дуже глибока і давня культура. Це не просто спорт, це речі, пов`язані з фізіологією людини, з медичними аспектами, з аспектами розвитку людини як особистості. Коли ми побачили  психологічні проблеми у дітей переселенців, то зрозуміли, що вони дуже схожі з проблемами дітей з особливостями розвитку. Це — замкнутість, страхи, стреси, пригніченість.

Дмитро Тузов: А позитивні зміни відбуваються у дітей?

Сергій Шевченко: Десятирічний хлопчик з Луганська не хотів спочатку навіть заходити, боявся і плакав. Я почав з ним розмовляти. І в кінці тренування він вже не хотів йти додому. Коли дитина потрапляє в дружнє середовище, вона відчуває позитивне відношення