Для РФ Сирія — інструмент тиску на країни світу, зокрема, на США, — Шлінчак

Голова правління Інституту Світової політики Віктор Шлінчак вважає, що для Путіна війна в Україні не стала швидкою переможною війною. Тому для відволікання уваги будуть маневри та нова затяжна війна, зокрема, у Сирії.

Ірина Славінська: Навіщо Обамі говорити із Путіним?

Віктор Шлінчак: Якщо говорити жартома, то мабуть Барак Обама хотів убезпечити себе від випадкової зустрічі, як це свого часу сталося з Януковичем, який підстерігав його, вибачте, під туалетною кімнатою. Думаю, США вирішили провести цю зустріч та отримати якісь «плюси» від неї. Це політично-психологічні ігрища, які вже йдуть навколо цієї зустрічі.

Ірина Славінська: Сирійське питання — навколо чого ця розмова може вестися?

Віктор Шлінчак: Питання Сирії, Ісламської держави чи питання європейських цінностей — це все можна звести до одного: наскільки Росія адекватно сприймає свою роль у світі. В один прекрасний момент Володимир Путін, не зважаючи на те, що він вчора заявив, що йому не подобається, що його називають царем, він придумав собі цей образ — об’єднувача «русскіх» і не тільки «русскіх» земель.

Сирія для Російської Федерації — один з інструментів тиску на країни світу та на США. Ідея Путіна така — сісти за стіл переговорів з Обамою, і переділити сфери впливу. І в контексті України теж передбачалося, що давайте домовимося — «частина України — це наша, а Сирію віддаємо під ваш вплив».

Такі торги в цивілізованому світі не ведуться. Сирія — не колонія, так само як Україна — не колонія. Путіна в Україні найбільше непокоїть, що вона де-факто стала суб’єктом зовнішньої політики, тоді коли раніше вона завжди була об’єктом, і Росія мала на неї колосальний вплив. Путін не може з цим змиритися.

Дмитро Іванов: Уведення свого збройного контингенту та військові дії Росії у Сирії, проти яких висловився Барак Обама — це лише таки дубець, яким Росія хоче помахати перед носом у США та інших держав, чи все ж вона там переслідує певні інтереси? Які саме?

Віктор Шлінчак: Це великий комплекс питань. Дійсно є проблема створення Ісламської держави, і Росія зацікавлена у енергоносіях, але в першу чергу йде мова про глобальні геополітичні впливи. Путін перед кожною великою подією, перед кожним саммітом підвищує ставки: подивіться, як було в Україні — тільки мала збиратися РБ ООН, одразу були відповідні дії на Сході України, тільки про щось домовлялися у Мінську — одразу були якісь провокації.

Так що Сирія — це артпідготовка перед Генасамблеєю ООН. Треба звертатися до психологів, з’ясовуючи, що в голові у Путіна.

Ірина Славінська: Я вчора читала колонку у журналі «Новое время», в якій йдеться, що Сирія в контексті зустрічі з Обамою — це нагода відволікти увагу від України. Ви згодні?

Віктор Шлінчак: В тому числі. Для Путіна війна в Україні не стала швидкою переможною війною. Війна у Сирії, потрібна і тому, щоб відволікти увагу російського суспільства, щоб воно не ставило критичних питань «Чому ми досі не перемогли американців, які воюють проти нас у Донецькій та Луганській областях?». Тому будуть маневри та нова затяжна війна. Але чи може Росія дозволити собі ще одну війну?