Економіка «ДНР» та «ЛНР» нежиттєздатна і існуватиме доки є сторонні дотації — експерт

Прикордонники затримали чоловіка, який намагався потрапити до окупованої території з мільйоном російських рублів. За чий рахунок живиться Схід України та наскільки самостійна економіка на окупованих територіях? Чи потрібно українцям підтримувати мешканців самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був юрист, економіст, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко

Тетяна Кононенко: Наскільки самостійною є економіка на окупованих територіях чи потрібно Україні підтримували мешканців цих територій?

Олександр Мусієнко: Їх економіка абсолютно не самостійна. Якщо подивитися за минулі роки, закони Україні про державний бюджет, по видаткам, субвенціям, дотаціями, які отримували Східні області, можна побачити, що Донецька та Луганська області дуже дотаційні. Оскільки там є вугільна промисловість. Інші галузі там фінансувалися за рахунок державного бюджету. Коли в ці галузі припиняються субвенції та дотації, знайти їм альтернативу неможливо. Наповнити їхній бюджет, який вони там намагаються формувати, немає з чого. Якщо взяти останні дані, про які Bloomberg писав, що РФ фінансує пенсії на Донбасі, то це відповідає дійсності.

Основне працездатне населення виїхало з цих територій. Якщо взяти пенсіонерів і соціально незахищені верстви населення, їх там сьогодні знаходиться 30-40%. Це дані російського інституту стратегічних досліджень. Утримувати цих пенсіонерів фактично немає з чого. Економіка окупованого Сходу не працює, податки вираховувати немає з кого. Таким чином можна говорити лише про дотації з російського бюджету.

Андрій Сайчук: А як щодо важкого виробництва, яке було розташоване на Сході. Якщо вони зараз функціонують, то де збувають свою продукцію? Я знаю, що вони навіть намагаються сплачувати податки в український бюджет. Чи це дійсно так?

Олександр Мусієнко: Ви правильно зазначили щодо бюджету. Тут дуже цікава ситуація. Зарплату вони своїм працівникам платять, але податки намагаються платити в український бюджет. Причина дуже проста. Ці бізнесмени проживають на території Україні і є громадянами України. Дехто з них навіть представлений у Верховній Раді та інших ешелонах влади. Для них розривати стосунки з Україною і йти на конфронтацію з українською владою абсолютно не вигідно. Тому тих працівників, які там є, вони підтримують, але не більше. А щодо продукції, то окрім Росії, вона йде і через територію України. За допомогою залізничних шляхів її сюди переправляють. Але тут треба розуміти, що великі підприємства були найбільшими постачальниками іноземної валюти в Україну. І сьогодні, якщо це постачання не йде в їх місцеві бюджети, то так звані ДНР і ЛНР тільки втрачають.

Тетяна Кононенко: Але ж ви говорили, що там лишилося більшість пенсіонерів. Хто ж там працює?

Олександр Мусієнко: Пенсіонерів там залишилося не 100%, залишилися ті, хто не виїжджали і пенсіонери працездатного віку. Виїхала більшість активного населення, яке бажає працювати і розвиватися, і не бажає жити в окупації.

Тетяна Кононенко: За рахунок тільки своїх заводів вони могли б хоч якось протриматися без української підтримки?

Олександр Мусієнко: Це такі регіони, яким без державних дотацій вижити надзвичайно складно. Підприємства там не знаходяться у кожному великому місті. Якщо подивитися на Донеччину, то це дуже густонаселений регіон. Багато маленьких містечок. Відстань між ними невелика. Якщо їхати, можна побачити, що там, де є підприємство, яке працює — є життя. А де немає, то і до початку війни з Росією багато людей звідти виїхали. Східні регіони були депресивні вже тоді, а зараз вони просто спустошуються.

Андрій Сайчук: Маємо з одного боку гібридну війн, а з іншого — гібридну блокаду. Який вихід з ситуації? Я чув, що треба дозволити торгівлю з окупованими територіями. Це вирішило б питання корупції при перетині кордону. Як та «влада» ставиться до того, що великі підприємства продовжують сплачувати гроші в Україну?

Олександр Мусієнко: Я дотримуюся думки, що Україна має поступово доводити, що це є міжнародний збройних конфлікт. Це є агресія РФ, вона розпочала війну з використанням різних бандитських формувань. Громадяни РФ є учасники конфлікту. І з такої позиції нам потрібно виходити. Є постанова ВР про звернення до ООН. Є також постанова про визнання цих територій тимчасово окупованими. Якщо ми їх так визначаємо, вступає в дію Гаазька конвенція про правила сухопутної війни і Женевська конвенція, четверта, про те, що окуповані території має підтримувати окупант.

Більшість економіки «ДНР» та «ЛНР» живиться за рахунок субсидій з Росії та роботи на шахтах. Така економіка нежиттєздатна і не є самостійною, вона існуватиме доти, доки будуть сторонні надходження.