Закон про державне фінансування партій парламент розглядатиме вже наступного пленарного тижня. Президент вже заявив, що готовий його підписати, якщо він буде ухвалений депутатами — адже це, в тому числі, один з пунктів Коаліційної угоди. Україна, як і Білорусь, залишаються чи не останніми країнами Європи, де партії фінансують не виборці, а бізнесмени.
Про те, скільки коштуватиме утримання політиків українцям, і чи допоможе новий закон зменшити вплив олігархів, говорили у програмі «На свіжу голову».
Гостем студії був голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.
Андрій Сайчук: В чому полягає необхідність прийняття цього законопроекту і чому ми маємо фінансувати депутатів?
Віктор Таран: Ця тема дуже контроверсійна, кожен раз, коли про неї починають дискутувати, у людей виникає спротив. Партії, по великому рахунку, бідні, як церковні миші і для того, щоб вони існували, здійснювали статутну діяльність і захист своїх ідеологій і своїх виборців їм потрібні фінанси. В світі партії фінансуються наступним чином: 5-10% становлять внески, 15-20% – кошти фізичних і юридичних осіб, а все інше перекриває держава. Таких країні в світі нараховується 53%. Якщо говорити про державне фінансування партій, то в Європі його не мають тільки три країни: Мальта, Білорусь і Україна. Всі інші мають в тій чи іншій формі.
Суть цього закону полягає в тому, що якщо партія отримує хоч копійку з державного бюджету, вона повинна застосовувати нові принципи звітування про майно яким володіє (офіси, машини, комп’ютери), про кількість співробітників, їхні зарплати та видатки, скільки коштують газети, листівки та публічні акції. Кожного року партії будуть проходити міжнародний аудит. Якщо будуть виявлені порушення, партії будуть штрафуватися і позбавляться фінансування.
Також цим законом вводиться обмеження на фінансування політичних партій. Заборонено фіксувати партії з коштів державних та комунальних підприємств. Заборонено фінансувати партії з офшорів та іноземних фірм. Також вводиться обмеження на мінімальний внесок від фізичних та юридичних осіб. Фізична особа може внести не більше ста неоподатковуваних мінімумів, а юридична не більше двохсот. А якщо вона ці гроші внесе, вона повинна покласти поруч декларацію про доходи. Тепер це буду контролювати Національне агентство з запобігання корупції та Рахункова палата.
Перевага законопроекту в тому, що фінансуватимуться будуть не тільки ті партії, які є в Верховній Раді, а і ті, які подолали 3-х відсотковий бар’єр. Такі партії отримуватимуть гроші, щоб і далі проводити активну діяльність з виборцями.
Андрій Сайчук: Тобто ті партії, які заявляли, що не будуть брати гроші у олігархів, можуть все ж пройти до парламенту?
Віктор Таран: Згадайте партію Грищенка, вони мали рейтинг, але вони були абсолютно вибиті з медійного поля, їх не було на телеекранах, в них просто не було коштів.
Тетяна Кононенко: Як буде здійснюватися розрахунок суми, яка буде виділятися тій чи іншій партії?
Віктор Таран: Фінансування розраховується наступним чином: береться один відсоток від мінімальної заробітної плати, що зараз складає 12 гривень 68 копійок, множиться на кількість виборців, які є в реєстрі, а це приблизно 36 мільйонів, і ми отримуємо суму у 440 мільйонів гривень. Або 12 гривень на людину на рік, або одна гривня на місяць. Тобто утримання політичної партії буде коштувати кожній людині на місяць 1 гривню.