Кіноринок України все ще перебуває в імперській залежності — І. Грабович

45-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» завершив роботу і визначив кращі фільми. Про те, коли ми дочекаємось якісного українського кіно та яке сучасне кіно сьогодні потрібно просувати в Україні розповідає кінокритик Ігор Грабович.

Ярина Скуратівська: Як ви оцінюєте підсумки цьогорічного фестивалю Молодість?

Ігор Грабович: Я оцінюю цей фестиваль, як перехідний. За останні роки в країні відбулися великі зміни, і вони не могли не відбитися на фестивалі. На фестивалі з’явився конкурсний відбір і національна програма.

Ярина Скуратівська: Криза українського кіно триває?

Ігор Грабович: Мені здається, що фестиваль Молодість з міжнародного нейтрального сьогодні стає більш національно зорієнтованим.

Євген Павлюковський: Я чув, що Молодість, якраз не ставить і не буде ставити на перший план національні ідеї?

Ігор Грабович: Це окрема думка. Йдеться про увагу. Можна звертати увагу міжнародну програму, а можна на національну. Відсоток уваги до національної програми зростає. Річ в тому, що раніше на фестивалі взагалі не було українських фільмів. Не існувало національного конкурсу. Була панорама національного кіно. Була просто ознайомча програма, а зараз вона стала конкурсною. Це дуже важливо. Є окреме змагання і окреме журі. Програма демонструється кілька днів.

Євген Павлюковський: Це говорить про те, що якість робіт зросла?

Ігор Грабович: Так. Плюс до того є фільми в міжнародному конкурсі і в студентському. Все це означає, що увага до національного кіно є велика. Питання про якість можна окремо обговорювати. Наскільки вона співвідноситься з умовною міжнародною якістю. Але фестиваль Молодість, хоче він цього чи ні, рухається в бік національного кіно.

Ярина Скуратівська: Це можна пов’язати з війною на Сході і з тим, що багато дистриб’юторів відмовилися від російських фільмів?

Ігор Грабович: Виробництво кіно — це не журналістика. Воно не триває два або три дні. Вони триває роками. Від написання сценарію до виходу фільму в Україні проходить дуже багато років.

Євген Павлюковський: І це інвестиції в першу чергу.

Ігор Грабович: Війна на Сході збільшила увагу до нашого кіно. Раніше на українське кіно не особливо звертали увагу. Його було мало і воно було досить маргінальним. А зараз документальні фільми на фестивалях одразу привернули публіку.