«Музей Майдану має стати дослідницьким центром тих подій», — Т. Бобровський

Автори задуму бачать його як не лише Музей Майдану, але як Музей боротьби народу за Свободу та майданчик для визначення українцями свого майбутнього. Кілька днів тому вийшла постанова Кабінету Міністрів про створення музею Революції Гідності та Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні. Але ініціатива “Музей Майдану/Музей Свободи” займається цим аж з січня 2014 року, коли на вул. Грушевського ще йшли бої.

Як розповів у студії “Променя” Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, спеціаліст з пам’яткознавства, вже зібрано близько 2 тисяч експонатів для музею, і робота з їх збору триває. Там буде представлена навіть й позиція – Антимайдану.

Вже розроблено концепцію музеєфікації подій Революції Гідності, місця подій по вул. Грушевського та Інститутській зареєстровані як пам’ятки історії. Тільки от Міністерство культури очевидно ігнорує цю роботу, бо навіть не поцікавилося зробленим ініціативною групою. Надію на втілення задуму ініціаторів лишає той факт, що місія створення Музею та Меморіалу покладена на Інститут Національної пам’яті, який також є співзасновником ініціативи “Музей Майдану/Музей Свободи”.

Дмитро Іванов: Кабінет міністрів видав постанову про створення меморіалу пам’яті Небесної сотні. Я знаю, що є активісти, які ще під час революції збирали артефакти для майбутнього музею Майдану.

Тимур Бобровський: Ще в січні 2014 року виникла ідея створення Музею Майдану. Після подій на вулиці Грушевського координатор самооборони майдану Андрій Парубій дав доручення міркувати, як зберегти пам’ять. У самообороні тоді була створена група, так звана «Музейна сотня», яка продумувала, як зберегти пам’ять про ці події. Це було п’ять-шість осіб. Ми утворили громадське об’єднання музей Майдану, ми розробили облікову документацію на нерухомі пам’ятки, місця масової загибелі громадян.

Василь Шандро: Тобто ви не просто збирали якісь речі? А скільки їх взагалі?

Тимур Бобровський: Так. На сьогодні зібрано близько 2 тисяч речей, серед яких і «йолка». Вона зараз у сховищі музею вітчизняної війни. Нам допомагають все збирати працівники Інституту національної пам’яті.

(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = “//connect.facebook.net/en_US/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3”; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, ‘script’, ‘facebook-jssdk’));

Василь Шандро: Для музею необхідне приміщення. Хто має його створювати?

Тимур Бобровський: Ми сьогодні зареєстрували дві пам’ятки у державному реєстрі. Це місця бойових дій і масової загибелі громадян на Грушевського і Інститутській. Ми також розробили концепцію музею Майдану. Завдяки їй у січні був виданий указ про вшанування пам’яті загиблих, створення меморіалу. Прикрий факт, що у документах музей назвали музеєм Гідності, без слова «революція».

Василь Шандро: А чи не з’явиться альтернативна група людей, які окремо створять собі майдан за бюджетні кошти?

Тимур Бобровський: Ми маємо певні гарантії. Першим, хто створював музей Майдану, є Василь Рожко, який нині очолює управління музейної справи. По-друге, ми утворили спільну групу – Музей Свободи, куди, зокрема, входить Інститут національної пам’яті, який має виконати урядове доручення про створення меморіалу.

Дмитро Іванов: Яким має бути музей Майдану? Був конкурс на облаштування території головної площі країни. Що ви скажете?

Тимур Бобровський: Там не були дуже вражаючі проекти. Сьогодні, для музею найліпше місце – ділянка на Інститутській, біля Жовтневого палацу. Світ має приклади музеїв, які виходять за рамки конкретної події. Цей музей має нагадувати «Музей Солідарності» в Польщі. Музей Майдану має відображати наше суспільство на момент до Майдану, під час нього і далі. У суспільстві ще відбуваються певні процеси.

Дмитро Іванов: Майдан – це буде дзеркало?

Тимур Бобровський: Це майданчик для осмислення того, куди ми маємо йти. В основі руху активістів – боротьба за громадянське суспільство.  У межах музею буде представлений і Антимайдан. Це теж треба досліджувати.  Якщо ми приймемо, що ми неоднорідні, то це буде перший крок до взаєморозуміння.

(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = “//connect.facebook.net/en_US/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3”; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, ‘script’, ‘facebook-jssdk’));

Василь Шандро: Наскільки вам на зустріч іде Міністерство культури?

Тимур Бобровський: Міністерство культури, використовуючи напрацювання активістів, видають це за своє, що є некрасиво.