На розмінування територій Донбасу потрібно 5–10 років — Василь Богдан

Міноборони України повідомило про розмінування значної території на Донецькому напрямку і знищення понад 600 виявлених вибухонебезпечних предметів. Вже найближчим часом в Широкиному буде випробувана практика тотального розмінування, яка, у разі стійкого миру,  буде застосована і  в інших точках, де йшли бої. 

Василь Богдан, генерал-лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки, експерт з питань безпеки каже, що  Міжнародною конвенцією 1997 року заборонено використання протипіхотних мін арміями країн, які її підписали. Росія цей документ не підписала, тому на Донбасі значна частина територій, де велись бої нашпигована і протитанковими і протипіхотними мінами. На жаль, ніхто не має карт замінованих територій, тому роботи саперів можуть тривати від 5 до 10 років.

Україна може впоратись самотужки з цим завданням за умови надання нам сучасної саперної техніки. На жаль, під час боїв на Донбасі ми втратили висококваліфікованих саперів, а разом з ними і схеми  мінування територій українськими військами. Ми використовували протитанкові міни у тих місцях, де ворог міг активно наступати.

Впливові країни Заходу, — Німеччина, Франція та Великобританія, — розуміють цю проблему і готові надати нам техніку. 

Всі знайдені боєприпаси знищуються, вони не придатні для подальшого озброєння армії.

Щодо безпеки цивільного населення, то його повинні інформувати місцеві військово-цивільні адміністрації. Особливу увагу треба приділяти школярам, бо це найбільш неконтрольований контингент: поза школою вони часто перебувають без догляду батьків і цікавляться всім, що горить, димить і вибухає. Особливі застереження  для працівників сільськогосподарських фірм і селян, які намагатимуться обробляти землю, щоб не робили цього без огляду полів  саперами. Проблема ще й в тому, що в розмінованих місцях часто з’являються диверсанти, які ще підступніше закладають вибухівку в об’єкти.

У цьому ж ефірі Ігор Музика, екс-боєць 128 окремої гірсько-піхотної бригади розповідає як його бойова машина натрапида на міну, в результаті чого він дістав поранення.

Галина Бабій: Що ви скажете про ці 600 вибухонебезпечних предметів, які були знищені, як сказали в Міноборони. Чи це тільки початок, чи ми можемо розраховувати на те, що це зможемо зробити якомога швидше?  

Василь Богдан: Проблема полягає в площині глобальної безпеки і міжнародного права. На жаль, міжнародні інституції на сьогодні не мають ефективних механізмів з приводу того, щоб припинити такі явища, про які ми зараз говоримо. На жаль, в чергове варто констатувати те, що і рада безпеки ООН свої функції не вирішує. Остання ювілейна 70-та сесія Генасамблеї ООН теж нічого суттєвого не внесла в проблеми безпеки. Фактично вони перестають бути ефективним інструментом забезпечення миру і безпеки.

Ми зіштовхнулися з тим, що агресор — член ради безпеки і гарант безпеки України анексував Крим і розв’язав агресію проти нашої країни.

Стосовно проблеми яку ми зараз обговорюємо, в 97 році була підписана Міжнародна конвенція про заборону протипіхотних мін. До цієї конвенції приєдналось 150 країн, Україна до неї приєдналася у 2005 році, Росія цю конвенцію до цього часу не підписала. Ця конвенція передбачає багато норм для країн підписантів — негайно припинити виробництво і знищити протипіхотні міни. Передбачає низку проблем передбачену з реабілітацією і інтеграцією людей, які постраждали від протипіхотних мін.

Галина Бабій: От зараз був оголошений тендер на те, щоб розміновувати територію Донбасу, де раніше велися бої. Досі я ще не знайшла жодної фірми, яка виграла цей тендер. Чи означає це, що ми можемо самотужки без допомоги іноземних служб розмінувати свої території на Донбасі?

Василь Богдан: На Паризькій зустрічі в Норманському форматі, українська сторона в особі нашого президента піднімала і питання надання Україні допомоги в контексті розмінування територій, які несуть серйозну небезпеку і господарству, і людям.

З боку Німеччини і Франції прозвучали наміри і готовність надати Україні відповідну допомогу.

Доки що ніяких тендерів не проводилось і кроків по допомозі України не відбувається. Але Україна має потужні ресурси. У нас в Кам’янці-Подільському є центр розмінування там є досить професійні фахівці, вони здатні проводити масштабні роботи по розмінуванню. З огляду того, що РФ примінила там новітні види протипіхотних мін і протитанкових — цей центр і Україна в цілому потребує фінансових ресурсів, в тому числі, з боку іноземної сторони.

Проблема полягає в тому, що значні території заміновані, відсутні будь-які схеми, які б говорили про те, що і де заміновано. Протягом 5-10 років можна розмінувати територію.

Анастасія Багаліка: Ви говорите, що людських ресурсів достатньо, а чи є техніка?

Василь Богдан: Коли ми говорили про фінансування, ми мали на увазі те, що той технічний ресурс для розмінування, який є в Україні, з огляду на нові види мін, які РФ використала на території непідконтрольній Україні. Україна безумовно потребує новітньої техніки по розмінуванню.  

Галина Бабій: Ви сказали, що Росія не підписала конвенцію, а що стосується розтяжок, на котрі люди нариваються. Наші війська могли робити це?

Василь Богдан: В тій ситуації, яка зараз виникла використовуються сили і засоби для того, щоб протистояти ворогові. Безумовно використовували і ЗСУ, і інші військові формування для того, щоб зупинити ворога і не пустити цього на ті території, які контролює українська сторона.

Галина Бабій: Це все обов’язково знищити, чи це ще може нагодитися нам, як озброєння?

Василь Богдан: Треба знищувати.

Телефонний коментар Ігора Музики, екс-бійця 128 окремої гірсько-піхотної бригади, водія БМП, який отримав важке поранення якраз внаслідок вибуху протитанкової міни.

Галина Бабій: Як сталося, що ви наїхали на цю міну?

Ігор Музика: Ми швидко їхали, виходили з оточення, і нарвались на таку міну. Вона знаходиться в землі на глибині 2-3 сантиметів.  Для людини вона безпечна, бо може здетонувати тільки  при мінімальному навантаженні 180 кг на квадратний сантиметр. В мирному житті вони можуть бути найбільш небезпечними для сільськогосподарської техніки. А також для транспорту обабіч доріг.

Вона закопується під ґрунт і маскується спеціально, щоб її не було видно. Вона фактично не є видимою, особливо, якщо на швидкості їхати. Вони заховуються там, де може їхати стратегічна техніка.

Галина Бабій: Як ви адаптувалися і чим займаєтесь?

Ігор Музика: Адаптація ще проходить. Бо тільки місяці пройшов від тих подій. Повернувся на свою роботу. Треба ще підлікуватись.

Анастасія Багаліка: А от ці протитанкові міни, на яких підірвався, наш телефонний гість, ви про них говорили, що це на років 10 розмінування?

Василь Богдан: Не тільки про них. Всі види мін, які використала РФ і бойовики на території Донбасу. Тому відсутність цих схем-карт як раз і свідчить про те, що може цей термін затягтись. Але якщо в рамках Мінських домовленостей все-таки будуть конкретні результати, то сторони повинні надати один одному відповідні карти-схеми.