«На свіжу голову». Ефір за 16 вересня. Частина друга

Верховна Рада у вівторок законодавчо визначила датою початку тимчасової окупації Криму Російською Федирацією 20 лютого 2014 року. Законопроект покликаний запобігти негативним наслідкам для майнових і немайнових прав громадян та юридичних осіб України, а також посилити позиції України у рамках вирішення спорів проти РФ у Європейському суді з прав людини.  Цей закон втратить чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього й повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок окупації.

Цей законопроект насправді не вирішує питання окупації і подання міжнародних позовів, цим опікується міністерство юстиції України. Законопроект має на увазі внесення змін та доповнеть до статті 12, Закону України про створення вільної економічної зони, а саме стосовно сплати чи несплати податків українськими підприємствами на окупованій території. Це приблизно 4123 підприємства, які повинні сплачувати податки в Український бюджет відповідно до глави 11, ст. 123-127 П.К. України. Писали цей закон у вересні 2014 року на колінах і приймали його, очевидно, так само. Про податки написали, а про штрафи забули. І по факту несплати податків нараховуються штрафи, які висять пасивом на нашому бюджеті в розмірі 1020 грн щомісяця. Якщо помножити 1020 на 4123 матимемо суму у чотири з гамом мільйонів гривень. Тому цей документ дає правові підстави списувати ці штрафи, — розповів юрист, експерт в галузі міжнародного права Дмитро Тупчієнко.

Україна остаточно вирішила брати участь у пісенному конкурсі “Євробачення”. Про це вчора заявив генеральний директор Національної телекомпаніх України Зураб Аласанія на прес-конференції, присвяченій громадському мовленню у Києві. До цього у вересні 2014 року НТКУ заявляла, що вирішили відмовитися від участі в цьому конкурсі на користь якнайшвидшого впровадження громадського мовлення.

До Євробачення я особисто ставлюся відверто негативно. Це є пересічний конкурсом, який українським митцям нічого не дає в плані виходу на міжнародну арену.  Колись це був хороший стартовий майданчик, але це були 70-ті роки.

“Те, що там хтось десь про Україну почує, він через хвилину забуде. Назвіть мені хоча б одного українського виконавця, який вистрибнув у той чи інший спосіб на “Євробаченні” і продовжує далі тримати міжнародну планку? В Україні це їм дало якийсь бонус і додатковий розголос, але вони мали ім’я і до цього.

Це є суто політичний конкурс. Він задумувався у 50-і роки, як суто політичне дійство, як єдина «розважалівка», яка буде поєднувати глядачів країні, які сьогодні становлять європейську унію. Цей конкурс не пісенний, це клоунада. Там не йде живий звук. Якщо ми говоримо, що треба представляти Україну, треба зробити шведську модель, коли низка гравців шоу-бізенса створюють спілку, яка присуває місцевих шведських виконавців за межі Швеції. І тоді ми маємо Гардіганс, роксет, які відомі у Європі та США і є величезним ринком збуту”, — розповів Юрко Зелений, музичний критик, експет музичног ринку.