facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Потрібен державний музей сучасного українського мистецтва, – Катерина Рай

«Ще Черчиль сказав: «За що ж ми тоді воюємо, як не за культуру?» Перше, на що треба звертати увагу, це на культуру і мистецтво», – скульптор Олексій Золотарьов

Потрібен  державний музей сучасного українського мистецтва, – Катерина Рай
1x
Прослухати
--:--
--:--

Катерина Рай, мистецтвознавець, арт-критик, одна з менеджерів, які готували участь українських митців у аукціоні Phillips повідомила, що вперше в історії сучасної України на знаменитому аукціоні сучасного мистецтва Phillips було представлено аж 8 українських лотів. Для чотирьох наших митців це був дебют на міжнародному ринку. Всі роботи продані, а це означає, що українці працюють у контексті світових трендів, їхня творчість є цікавою для світових колекціонерів.

Це при тому, що в Україні практично не закуповуються твори сучасного мистецтва для державних музеїв, а приватні збірки не є відкритими для широкої публіки. Арт-критик вважає, що участь в аукціонах є для художників лише напівкроком до визнання, оскільки в країні вкрай бракує мистецьких галерей, де б експонувались роботи сучасних митців.

Окрім того, дуже потрібен великий державний музей сучасного українського мистецтва, який буде візитівкою нашої епохи, цивілізаційним маркером нації в історії. Гостя зауважує, що старі радянські художні ради, які вирішували, що купувати у художників для музеїв і фондів, і керувались приписами про членство митців у партії чи спілці художників, мають замінити експертні комісії, до складу яких входили б авторитетні у мистецьких колах фахівці, іноземні арт-критики, арт-дилери.

Олексій Золотарьов, скульптор, один з дебютантів аукціону Phillips телефоном повідомив, що не сприймає розмов про те, що в час криз і військових конфліктів мистецтво відходить на другий план суспільних інтересів. Наводить вислів Черчіля про те, що війни ведуться саме за відстоювання своєї культури. Щодо державної підтримки, то вважає її необхідною саме в площині створення великого зібрання творів, як основи національних музеїв. А щодо Європи, то ніхто нас там не вважає якимись особливими і не повинен нас жаліти через військовий конфлікт. Маємо працювати на рівних і витримувати світову конкуренцію.

Галина Бабій: Вперше в історії сучасної України на знаменитому аукціоні сучасного мистецтва  Phillips було представлено аж  8 українських лотів. Для чотирьох наших митців  це був дебют на міжнародному ринку. Ну що, продано?

Катерина Рай: Продано!

Галина Бабій:А ви не знаєте, хто купив?

Катерина Рай: Це не важливо.

Дмитро Тузов: А суми можемо відкривати?

Катерина Рай: Так, звичайно. За 4 тис. доларів купили скульптуру Олексія Золотарьова «Роза вітрів».

Галина Бабій: За 11 тис. доларів була продана картина Анни Криволап. За 6 тис. доларів – робота Яни Бистрової. Робота Ігоря Коновалова «Погоня за білим кроликом» була продана за 5 тис. доларів. Війна війною, а художники все рівно працюють. Держава не купує?

Катерина Рай: Державі дарують. Немає у нас такої практики, щоб музеї купували твори сучасного мистецтва, збирали у фондах, тому що через 20 років це вже буде не сучасне мистецтво, а минулий період.

Галина Бабій: За радянських часів купували для музеїв тільки у членів Спілки художників.

 Катерина Рай: Спілка досі існує, молодим доводиться теж туди долучатися, щоб мати персональну майстерню. Я кажу, що експертна рада має відбирати художні твори.

Дмитро Тузов: Зараз, поки йде війна, кінодокументалісти, журналісти бігають під кулями, знімають все, роблять документальне кіно. Художники на це реагують?

Катерина Рай: Зараз культура із столиці йде в різні міста. Наприклад, ми їздили в Маріуполь з художниками Олексієм Золотарьовим та Василем Грубляком робити там перформанс. Ризик є завжди. Культурні проекти у форматі резиденцій їздять по містах, щоб комунікувати з людьми. І це працює.

Галина Бабій: У нас завжди казали, що є митці і таланти, а нема арт-менеджерів.

Катерина Рай: Арт-менеджменту у нас мало, бо у нас їх не виховують. А тому, і арт-ринок не розвинутий. Щоб арт-ринок відбувся, треба, щоб були менеджери. Арт-менеджери мають самовиховуватись.

Галина Бабій: Як сприймають наш арт-десант в світі, на аукціонах?

Катерина Рай: Арт-ринок – це ринок, де є товар і конкуренти. До нас придивляються, аналізують, наші твори купують.

Дмитро Тузов: А що купують на аукціонах?

Катерина Рай: На аукціонах є кілька груп колекціонерів: ті, що інвестують, і ті, які збирають колекції, відслідковують цікаві роботи. Аукціон дає розуміння чіткої ціни, а також дає експертне підтвердження.

Галина Бабій: Ми зараз залучимо  до розмови Олексія Золотарьова, скульптора, одного з дебютантів аукціону Phillips (телефоном)

Олексій Золотарьов: Приклади продажів за кордоном – це добре. Але платформа для існування ринку має закладатись саме в Україні.

Дмитро Тузов: В середині країни ваші твори купували?

Олексій Золотарьов: Так.

Галина Бабій: Ви б хотіли, щоб це була держава?

Олексій Золотарьов: Мистецтво має купувати той, кому це цікаво. Мені важливо знати, куди потрапить моя робота, в якому просторі буде представлена. Але ми на державу не дуже сподіваємось.

Галина Бабій:Кажуть, що зараз не на часі дбати про мистецтво, збірки, галереї, бо в країні – війна. Яка ваша позиція?

Олексій Золотарьов: Ще Черчиль сказав: «За що ж ми тоді воюємо, як не за культуру? » На мій погляд, перше, на що треба звертати увагу, це на культуру і мистецтво. На культуру мають виділятись кошти, мають дбати про культуру.

 

Поділитися

Може бути цікаво

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом