Рада Федерації Росії схвалила запропонований Володимиром Путіним закон про призупинення з 2016 року договору про зону вільної торгівлі з Україною. В ході засідання голова комітету палати з міжнародних справ Костянтин Косачов заявив, що без цього рішення збитки для російського бюджету склали б близько 3,5 мільярда доларів. Влада України вважає ці рішення Росії санкціями. У четвер Рада дозволила Кабміну вжити проти Росії заходи у відповідь.
Говоримо з Ігорем Бураковським, доктором економічних наук та професором Національного Університету «Києво-Могилянська Академія».
Тетяна Шептицька: Наші рахують збитки, і цифри різняться. Говорять про інші ринки, на які ми переорієнтувалися. Де тут правда?
Ігор Бураковський: Коли ми говоримо про стосунки з Росією, то тут треба пам’ятати про те, що починаючи з 2012 року йде послідовне зменшення торгівлі з Росією. У нас змінюється структура виробництва, ми інтегруємося у світову економіку. Таким чином, відбувається модифікація взаємної залежності.
Що стосується ембарго, то коли називають цифри, то мова йде про те, які показники враховуються. Цифра ця велика, вона важлива для тих, хто працює на тих підприємствах. Торгівля з Росією скорочувалася також за рахунок кризи. Також девальвація валют впливає на рівень імпорту та експорту.
Едуард Лозовий: Я чув, що ми мусимо радіти, тому що Росія знаходиться в нестабільному стані. І тих, хто з нею в митному союзі, вона потягне за собою.
Ігор Бураковський: Українська економіка є відкритою. У нас значна частина продукції, яку ми споживаємо — іноземна. Нам треба бути інтегрованим в світове господарство.
Політика, яка відбувалася з боку РФ, підготувала виробників до того, що ринок цієї держави є ненадійним.
Звичайно, треба понести витрати переходу, і переорієнтуватися на інші ринки.
Ні Білорусія, ні Казахстан, не підтримують санкції Росії. У цьому союзі немає єдності.
Едуард Лозовий: Вони не вирішують питання реекспорту української продукції зі своїми маркуваннями у Росію?
Ігор Бураковський: Я знаю, що одразу як зникли з Росії креветки та пармезан, піднявся білоруський виробник, який почав виробляти білоруський пармезан.
Частина товарів, що не йдуть у Росію, через заборони, можуть бути перемаркованими у Білорусії. З іншого боку, це означає, що у Росії є попит на наші товари, і їх будуть купувати під маркуванням Білорусії, або під іншими лейблами.
Ясно, що там не буде голоду, але модель російської економіки вичерпана вже давно.